Національний банк України у липні 2026 року перерахував зі спецрахунку, відкритого на потреби оборони, майже 4 млрд грн. Кошти спрямовані на фінансування сектору безпеки й оборони, який залишається головним пріоритетом державного бюджету країни.

Спецрахунок, відкритий Національним банком на потреби оборони, використовується для спрямування коштів на фінансування сектору безпеки. Липневий платіж став черговим перерахуванням з цього рахунку на підтримку війська.

Оборонні видатки домінують у структурі бюджету. За підсумками першого півріччя 2026 року близько 70% усіх видатків припало на безпеку, оборону, громадський порядок і судову владу. Це неминучий пріоритет країни, що перебуває у стані війни, однак він звужує ресурс для відновлення енергетики, інфраструктури та розвитку соціальної сфери.

Після червневих змін до державного бюджету річний ресурс сектору безпеки й оборони збільшено до 4,367 трлн грн. Як наслідок, у другому півріччі тиск на державну казну лише зростатиме, а потреба в додатковому фінансуванні оборонних програм збережеться.

Загалом у січні—червні 2026 року доходи державного бюджету становили близько 2,52 трлн грн, а видатки — 2,83 трлн грн. Дефіцит скоротився до 303,2 млрд грн, однак головним чинником такого поліпшення стали майже 570 млрд грн міжнародних грантів. Без зовнішніх трансфертів приріст доходів становив би лише 18,3%, а розрахунковий дефіцит сягнув би 876,7 млрд грн. Це означає, що утримати бюджетну стабільність без міжнародної підтримки було б практично неможливо.

Бюджетна рівновага, отже, залишається значною мірою імпортованою, а не внутрішньою. У Міністерстві фінансів попереджають, що несвоєчасне надходження зовнішньої допомоги може ускладнити фінансування дефіциту та відновлення інфраструктури. Окремим викликом залишається майже нульова динаміка капітальних видатків: відкладені ремонти сьогодні означатимуть більші бюджетні потреби завтра.

Державний та гарантований державою борг на кінець червня досяг 9,49 трлн грн. Понад три чверті цього боргу є зовнішнім, а близько 80% номіновано в іноземних валютах або спеціальних правах запозичення. Це робить гривневу вартість зобов'язань чутливою до курсових коливань і політичних рішень міжнародних партнерів.

Позитивною рисою залишається пільгова структура боргу: 66,4% портфеля припадає на кредити міжнародних партнерів, а середньозважена ставка становить 4,43%. Водночас ринок внутрішніх державних облігацій покриває лише обмежену частину потреб. Станом на 1 серпня 2026 року залучення майже дорівнюють погашенням, тому чисте внутрішнє фінансування залишається незначним.

Економічне зростання України залишається повільним. Міжнародний валютний фонд прогнозує збільшення ВВП у 2026 році лише на 1,0–1,6%, тоді як Національний банк очікує зростання на 1,8%. Потреби країни у відновленні та реконструкції вже оцінюються у 587,7 млрд доларів.

Головний ризик для бюджетної стабільності — тривала залежність від грантів, пільгових кредитів і воєнного попиту за слабкої приватної інвестиційної активності. Бюджетна стратегія має поєднувати гарантоване багаторічне зовнішнє фінансування, детінізацію економіки, кращу податкову адміністрацію, захист продуктивних капітальних видатків і розвиток довшого внутрішнього ринку облігацій. Без цього нинішня стабільність залишатиметься дорогою паузою, а не основою відновлення.