Тревіс Каланік повертається: колишній CEO Uber очолив робототехнічну компанію Atoms
Після майже десятиліття відсторонення від публічного життя співзасновник Uber Тревіс Каланік повернувся до Кремнієвої долини як керівник багатомільярдного робототехнічного проєкту Atoms, який підтримує Andreessen Horowitz. Молоді засновники бачать у ньому «Стіва Джобса свого покоління», а сам Каланік не має наміру перепрошувати за своє керівництво Uber.
Співзасновник Uber Тревіс Каланік, якого інвестори компанії змусили залишити посаду CEO у 2017 році після низки скандалів, повернувся до Кремнієвої долини як керівник багатомільярдного робототехнічного проєкту Atoms. Про це повідомляє видання Fortune. За даними видання, Каланік не висловлює жалю щодо свого перебування на чолі Uber і не збирається приймати моральний вердикт критиків.
Його новий проєкт — Atoms — займається промисловою робототехнікою. Серед інвесторів компанії — впливовий венчурний фонд Andreessen Horowitz (a16z). Співзасновник фонду Бен Горовиц у своєму блозі написав, що «змінити ці старомодні, важкі частини нашої економіки під силу лише рідкісному типу підприємця», і назвав Каланіка саме такою людиною. Сам Каланік відмовився від інтерв'ю для цієї статті, а його найближче оточення не коментує ситуацію.
Повернення Каланіка відбувається на тлі зміни настроїв у Кремнієвій долині. Якщо у 2017 році його вихід з Uber сприймався як частина ширшого культурного зсуву — відмови від «bro culture» епохи 2010-х, — то тепер частина молодих засновників бачить у ньому жертву «корпоративної культури скасування». Засновник AI-стартапу Ornn Куш Баварія, який залучив 33 мільйони доларів, заявив, що Каланік є «Стівом Джобсом для засновників мого покоління». На його думку, молоді підприємці цінують Каланіка за те, що він збудував компанію, назва якої стала дієсловом.
Історія виходу Каланіка з Uber добре задокументована. Він разом із співзасновником Гарретом Кемпом запустив стартап у 2009 році й завдяки агресивному маркетингу та стратегії зростання «перемога за будь-яку ціну» швидко перетворив його на провідну платформу райдшерингу у світі. Однак разом із зростанням компанії з'являлися історії про жорстоку корпоративну культуру, зокрема звинувачення в мізогінії та неспроможності притягати менеджерів до відповідальності за домагання. Також повідомлялося про таємні програми з кодовими назвами «Greyball» і «Hell», які використовувалися для саботажу регуляторів і конкурентів.
Окрему увагу привернула справа про безпеку пасажирів: після зґвалтування пасажирки водієм Uber у Делі у 2014 році з'явилися повідомлення, що керівництво компанії неналежно поводилося з конфіденційними медичними записами постраждалої. У лютому 2017 року колишня інженерка Uber Сьюзен Фаулер опублікувала детальний меморандум про культуру безкарності для високоефективних менеджерів, один з яких, за її словами, сексуально домагався до неї. Це спонукало раду директорів Uber замовити незалежне розслідування на чолі з колишнім генеральним прокурором США Еріком Холдером. Повний зміст «звіту Холдера» залишається закритим, але його опубліковані рекомендації включали правила щодо вживання алкоголю та наркотиків, а також заборону на стосунки з підлеглими.
Сам Каланік у відео, опублікованому a16z, заявив, що «продовжує стояти за кожним рішенням, яке ухвалив в Uber», і пояснив своє усунення «екстремальною воук-культурою». Бредлі Таск, відомий політичний оператор і ранній інвестор Uber, публічно підтримав цю позицію, риторично запитавши: «За що йому перепрошувати? Чому він має змінюватися?»
Повернення Каланіка відбувається на тлі ширших змін у венчурній екосистемі. Частина інвесторів і засновників дедалі частіше критикує те, що вважає надмірним впливом культурної політики на бізнес-рішення. У цьому контексті Каланік, який не висловлює жалю, стає символом «режиму засновника» — підходу, за якого швидке зростання і безкомпромісність ставляться понад репутаційні ризики. Його приклад показує, що навіть після гучного вигнання з публічної компанії засновник може зберегти вплив і залучити значні інвестиції у новий проєкт.
Поки що невідомо, які саме продукти Atoms вийдуть на ринок і як вони конкуруватимуть з наявними гравцями в промисловій робототехніці. Однак сам факт повернення Каланіка вже викликає жваве обговорення в долині: одні вважають його прикладом стійкості та підприємницької геніальності, інші нагадують про скандали, які супроводжували його керівництво Uber. Для українського бізнес-середовища ця історія є показовою з точки зору того, як репутаційні кризи впливають на кар'єру засновників і як змінюються стандарти корпоративного управління в технологічному секторі.
5
