Дослідження показують, що списки справ підвищують продуктивність і знижують стрес
Наукові дослідження пов’язують щоденні списки справ з більшою продуктивністю та меншим стресом, але ефект залежить від того, чи записано, навіщо потрібне кожне завдання.
Щоденні списки справ здавна вважаються простим інструментом організації, і наукові дослідження, на які посилаються прихильники таких списків, пов’язують їх із вищою продуктивністю, меншим стресом і відчуттям задоволення від роботи. Водночас автори матеріалу наголошують, що сам перелік завдань працює не завжди. Значно більше значення має те, як його складено.
Головна порада полягає в тому, щоб записувати не лише «що» потрібно зробити, а й коротке «навіщо». Пояснення мети кожного завдання допомагає визначити пріоритети, краще розуміти, які справи справді важливі, і рідше відкладати неприємні пункти. Коли людина бачить зв’язок між конкретною дією і загальною метою, список перестає бути простою послідовністю обов’язків і стає інструментом для прийняття рішень.
Цей підхід має значення і для ширшої дискусії про організацію робочого часу. Зміни у сфері праці, які зараз пов’язують із розвитком штучного інтелекту, дедалі частіше змушують працівників самостійно планувати розвиток і вибудовувати кар’єру. У такій ситуації здатність чітко формулювати цілі та розуміти причини кожного кроку стає особливо корисною.
Окремо варто звернути увагу на питання рівних можливостей. Керівник Microsoft з економічних можливостей Аніш Раман, якого цитує Fortune, прогнозує, що традиційні сходи кар’єрного зростання поступаються місцем «стіні для сходження», де просування не завжди є прямолінійним, а працівники обирають власний шлях відповідно до навичок, інтересів і можливостей. На його думку, спочатку така непередбачуваність може лякати, але вона дає людям більше свободи розвиватися у спосіб, який відповідає їхнім сильним сторонам. Раман говорив про необхідність «радикальної прозорості»: працівники мають розуміти, як ШІ змінює їхню роботу, і які можливості є для формування власної кар’єри.
Водночас виникає питання, чи буде ця свобода рівномірною. За новим дослідженням Ніколь Сміт, старшої дослідниці Pew Research Center, у професіях, найбільш схильних до впливу ШІ, зайнятість чоловіків зросла на 6,3% за кожен пункт зростання показника впливу, тоді як зайнятість жінок майже не змінилася. Серед працівників із дипломом про середню освіту або нижчим рівнем освіти зайнятість жінок скоротилася. Сміт також зазначає, що чоловіки значно оптимістичніше ставляться до ШІ, ніж жінки, і частіше готові використовувати його для пошуку нових можливостей. «Нам потрібно змінити мислення і зробити так, щоб ці розмови були відкритими для жінок», — сказала вона.
Раман, у свою чергу, вважає, що жінки можуть отримати перевагу в епоху ШІ, оскільки сильніше розвивають людські навички, зокрема емпатію та судження, які, за його словами, дедалі більше цінуватимуться з перетворенням роботи. Він прогнозує, що кількість жінок-керівниць зросте, а їхнє представництво в корпоративних радах може зрости з приблизно третини до половини або більше. Залишається відкритим питання, чи зможуть роботодавці зробити кар’єрне зростання гнучкішим, не послабивши при цьому принцип рівності. Про це в колонці для Fortune Live Media пише редакторка Крістін Столлер.
Джерело: inc.com
25
