Трамп припускає, що інфляція може стати інструментом зменшення боргу США
Президент США Дональд Трамп заявив, що певний рівень інфляції може «дуже швидко» зменшити 40-трильйонний державний борг. Економісти попереджають: це фактично означає контрольоване знецінення зобов’язань, але Федеральна резервна система має мандат на 2% інфляції.
Президент США Дональд Трамп публічно припустив, що вища за цільову інфляція може стати одним із способів зменшення державного боргу країни, який сягнув 40 трильйонів доларів. В інтерв’ю журналу Time він зазначив, що «певні рівні інфляції також дозволять дуже швидко погасити цей борг». Ця заява викликала жваву реакцію серед економістів, адже вона фактично легітимізує те, про що аналітики попереджали роками: контрольоване знецінення грошей як спосіб полегшити борговий тягар.
Наразі обслуговування американського боргу вимагає близько 2 трильйонів доларів процентних платежів щороку. Ключовий показник — співвідношення боргу до ВВП — перевищує 120%. Коли цей баланс надто відхиляється, це сигналізує, що країна позичає більше, ніж зростає її економіка, і кредитори починають вимагати вищу ризикову премію. Адміністрація Трампа пропонувала різні шляхи вирівнювання: від тарифів до доходів від віз, які могли б спрямовуватися на погашення боргу, накопиченого як республіканськими, так і демократичними урядами.
Однак Трамп і його команда, зокрема міністр фінансів Скотт Бессент, дедалі частіше наголошують на зростанні економіки як основному шляху вирішення боргової проблеми. «Ви можете погасити його через зростання, і ми ніколи не мали такого зростання», — сказав президент, посилаючись на рекордно низькі показники бідності та злочинності. Водночас він додав, що існують і «інші засоби», які відмовився конкретизувати. Саме ця невизначеність разом із згадкою про інфляцію змусила експертів говорити про фактичний «м’який запуск» нової політики.
Економісти давно вказували, що вища за цільову інфляція роз’їдає реальну вартість наявного боргу. У простому вигляді це дозволяє уряду викуповувати або рефінансувати зобов’язання за відносно дешевшими ставками. Ще торік J.P. Morgan зазначав: «Ми можемо побачити менш прямолінійний шлях зменшення боргового навантаження уряду США. Політики могли б підірвати незалежність ФРС і фактично знецінити борг через інфляцію, стимулюючи сильніше номінальне зростання з вищою інфляцією та нижчими реальними ставками принаймні в короткостроковій перспективі».
Головна перешкода — Федеральна резервна система, яка за законом має мандат утримувати інфляцію на рівні 2%. Новий голова ФРС Кевін Ворш чітко дав зрозуміти, що не допустить перевищення цільового показника. Однак існують інші механізми зниження реальних процентних ставок, наприклад викуп облігацій під впливом Міністерства фінансів. Як саме це працюватиме, Трамп не уточнив.
Кент Сметтерс, професор бізнес-економіки та публічної політики Школи Вортона Пенсильванського університету, раніше пояснював: «Дефолт може набувати різних форм. Я казав це кілька років тому, що це не обов’язково має бути дефолт, це може бути просто вища інфляція, яка ніколи не повертається до 2%. Оскільки інфляція з часом збільшує базу оподаткування, важливі саме реальні дохідності».
Попри політичну непопулярність такої стратегії серед виборців, які вже стурбовані здорожчанням життя, багато аналітиків вважають, що вища за цільову інфляція є найімовірнішим сценарієм. Питання лише в тому, наскільки контрольованим буде цей процес і чи вдасться уникнути втрати довіри до долара та американських боргових паперів.
6
