Прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня різко розкритикувала країни Європейського Союзу, які блокують ухвалення 21-го пакета санкцій проти Росії, наголосивши, що неможливо одночасно заробляти на співпраці з РФ і прагнути до миру. У коментарі Reuters вона зазначила, що зволікання з новими обмеженнями безпосередньо впливає на здатність Кремля фінансувати війну проти України.

За словами латвійського прем'єра, країни, які накладають вето на санкції, несуть відповідальність за загибель українських військових і цивільних. Вона підкреслила, що бездіяльність щодо російського «тіньового флоту» танкерів та експорту скрапленого природного газу продовжує фінансувати російську військову машину. «Деякі європейські країни заробляють на цьому великі гроші. Питання в тому, чи хочете ви заробляти гроші, чи хочете досягти миру? Не можна мати і те, й інше», — наголосила Сіліня.

21-й пакет санкцій, презентований Єврокомісією 9 червня, передбачає обмеження проти близько 250 фізичних та юридичних осіб, а також посилення заходів щодо російського скрапленого природного газу. Однак одразу після презентації виникли розбіжності. За інформацією медіа, з проєкту на вимогу Болгарії виключили імена патріарха РПЦ Кирила й засновника російської нафтової компанії «Лукойл» Вагіта Алекперова. Проти санкцій щодо патріарха виступила також Італія. Болгарія, своєю чергою, заявила, що не блокуватиме пакет попри застереження.

Інші пункти пакета узгодили шляхом послаблення початкових пропозицій. Заборону на в'їзд до ЄС для російських військових суттєво звузили, пропозицію заборонити імпорт тріски, минтая та деяких інших видів риби з РФ прибрали повністю, а жорсткі обмеження щодо скрапленого газу та відповідних танкерів реалізовувати не будуть. 15 липня посли країн ЄС не змогли узгодити пакет, а 16 липня Financial Times повідомила, що його заблокувала Греція через судноплавну компанію Dynagas, яка перевозить російський зріджений газ.

Прем'єр Латвії також повідомила, що країна посилила охорону критично важливої інфраструктури через зростання загрози з боку Росії. Додаткові заходи безпеки запроваджено навколо Інчукалнського підземного газосховища, гідроелектростанцій на Даугаві та інших об'єктів енергетичної інфраструктури. За її словами, західні розвідувальні служби попереджають про ризик російських провокацій і можливих атак на інфраструктуру країн Балтії.

У зв'язку з цим Латвія звернулася до НАТО із проханням посилити протиповітряну оборону та збільшити військову присутність союзників у країні. Сіліня також закликала швидше інтегрувати в систему оборони НАТО латвійську систему боротьби з безпілотниками, яку розробляють за участі України. На її думку, через невдачі Росії у війні проти України зростає ризик гібридних атак, тож країни регіону мають бути готовими до будь-яких сценаріїв.

Президент Литви Гітанас Науседа раніше заявив, що інформація від розвідок вказує на можливу підготовку Росією провокацій у Польщі чи країнах Балтії. Це підтверджує необхідність посилення оборонних заходів у регіоні. Водночас через успішні удари України по нафтових заводах Росія посилила пропагандистський тиск на Захід, причому серед головних мішеней опинилися балтійські країни й Фінляндія.

Ситуація навколо 21-го пакета санкцій залишається напруженою. Європейські дипломати продовжують переговори, намагаючись подолати розбіжності. Водночас прем'єр Латвії наголосила, що подальше зволікання лише грає на руку Кремлю, який використовує доходи від енергоносіїв для фінансування війни. Вона закликала країни ЄС зробити вибір на користь миру, а не короткострокової економічної вигоди.