Національний банк України (НБУ) повернув прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту у 2026 році до 1,8%, поліпшивши квітневу оцінку в 1,3% на тлі очікуваного пожвавлення економічної активності у другому півріччі. Водночас регулятор підвищив облікову ставку з 15% до 15,5% річних, намагаючись стримати інфляцію, яка, за оновленим прогнозом, прискориться до 10% за підсумками 2026 року.

Як пояснили в НБУ, рішення про посилення монетарної політики зумовлене стійким зростанням фундаментального інфляційного тиску. У червні споживча інфляція сповільнилася до 7,2% у річному вимірі завдяки збільшенню пропозиції сирих продуктів харчування, однак базова інфляція перевищила прогноз, прискорившись до 8,1%. Останніми місяцями витрати бізнесу на логістику, оплату праці та енергоресурси зростали, що посилило ціновий тиск. До того ж низка проінфляційних ризиків, зокрема пов'язаних із війною на Близькому Сході, додатково підвищує витрати компаній.

Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що підвищення облікової ставки спрямоване на збереження привабливості гривневих активів, стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань. Він додав, що регулятор готовий і надалі використовувати монетарні інструменти, зокрема додатково посилювати процентну політику, якщо це буде необхідно. За прогнозом Нацбанку, інфляція почне сповільнюватися вже у 2027 році, знизившись до 6,9%, а цільового рівня 5% досягне наприкінці 2028 року. Цьому мають сприяти скорочення бюджетного дефіциту, зменшення дисбалансів на ринку праці, кращі врожаї та стабілізація в енергетиці.

Попри посилення інфляційного тиску, НБУ поліпшив оцінку економічного зростання. У другому кварталі реальний ВВП України зріс на 0,8% у річному вимірі завдяки стабілізації роботи енергосистеми та збільшенню державних видатків після зниження невизначеності щодо міжнародної фінансової допомоги. Водночас інтенсивні російські атаки на логістичну інфраструктуру, енергетику та об'єкти бізнесу продовжують стримувати економічне зростання. У 2027–2028 роках, за оцінками регулятора, економіка зростатиме приблизно на 3% щороку завдяки збільшенню інвестицій, розвитку оборонно-промислового комплексу, стабілізації енергетичного сектору та відновленню аграрного виробництва.

Більшість учасників фінансового ринку напередодні засідання прогнозували, що НБУ збереже облікову ставку на рівні 15%, оскільки суттєвих передумов для зміни політики не було. Однак регулятор вирішив діяти на випередження, враховуючи стійке посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції вже в липні. Облікова ставка є основним інструментом монетарної політики НБУ: вона впливає на вартість ресурсів для банків, а через це — на ставки за кредитами, депозитами та дохідність фінансових інструментів. Її рівень безпосередньо впливає на інфляцію, валютний ринок та привабливість гривневих активів.

Нагадаємо, на початку повномасштабного вторгнення НБУ утримував облікову ставку на рівні 10% річних, а в червні 2022 року різко підвищив її до 25%, де вона залишалася понад рік. Із другої половини 2023 року центробанк розпочав цикл пом'якшення монетарної політики, поступово знижуючи ставку протягом 2024 року. Однак наприкінці минулого року через посилення інфляційного тиску НБУ знову повернувся до підвищення. Теперішнє рішення свідчить про те, що боротьба з інфляцією залишається пріоритетом, навіть попри необхідність підтримувати економічне зростання в умовах війни.