Київ погодився на підвищені фінансові навантаження в межах плану стійкості, і частка проєктів, які столиця має реалізувати власним коштом, зросла до понад 22 млрд грн. Про це мер Києва Віталій Кличко повідомив за результатами засідання Ради національної безпеки і оборони, головними темами якого стали виконання регіональних планів стійкості та підготовка до зимового періоду.
Як розповів Кличко, вартість робіт, покладених на місто, спочатку становила понад 17 млрд грн. Згодом до міської частини плану додатково включили проєкти, зумовлені винятковою специфікою столиці, зокрема відновлення пошкоджених енергооб'єктів, підвищення енергостійкості житла та соціального сектору. З урахуванням цих напрямків сума фінансування, яку забезпечує Київ, зросла до 22 млрд грн. Мер наголосив, що місто взяло на себе більшу частку витрат, хоча спершу пропорцію фінансування визначили як 50/50 між державою та столицею.
Водночас загальна вартість заходів плану стійкості Києва після перегляду скоротилася з 67 млрд грн до 37 млрд грн. За словами міського голови, це стало можливим завдяки реальній оцінці фінансових та інших доступних ресурсів, визначенню переліку пріоритетів, а також фаховій деталізації та підготовці проєктів до виконання. Перелік робіт охоплює енергетику, теплопостачання, водопостачання та соціальну інфраструктуру. Для реалізації плану місто вже акумулювало понад 10 млрд грн, а додаткові кошти планують залучити через кредитування та перерозподіл бюджету Києва.
Серед ключових напрямків плану — відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури, рівень виконання якого вже сягає 65%. Місто самостійно виконує роботи на 16 об'єктах, ще на 26 — Агентство відновлення. Паралельно зростає парк мобільних котелень та генераторів: за дорученням уряду столиці передають додатково 12 котелень і 10 потужних генераторів. Роботи з відновлення енергооб'єктів залишаються одним із найважливіших етапів підготовки до опалювального сезону.
Окремий блок плану передбачає підвищення енергостійкості житлових будинків. Завдяки міським програмам понад 2000 будинків уже виконали відповідні заходи. Розвиток когенерації Київ забезпечує власними силами: налагоджено виробництво 57,6 МВт, а до кінця року план становить 200 МВт. Також силами міста створюється резервне живлення для систем водопостачання. Власним коштом столиця фінансує резервне водопостачання і когенерацію, тоді як решту проєктів реалізують спільно з державою.
Найскладнішою частиною плану мер назвав побудову системи резервного теплопостачання. «В масштабах Києва тільки заміщення ТЕЦ — це 2,1 ГВт», — зазначив він. Виходячи з пропорції 50/50, місто законтрактувало обладнання і розпочало роботи на об'єктах загальною потужністю понад 1000 МВт. Агентство відновлення, своєю чергою, працює над об'єктами потужністю 564 МВт. У межах підготовки до зими Київ також повертає 1,25 млрд грн із держбюджету на будівництво резервної системи тепла.
Засідання РНБО, на якому Кличко представив ці дані, відбулося 5 серпня. Представлений звіт охоплює всі ключові напрямки підготовки столиці до опалювального сезону — від відновлення енергооб'єктів до створення резервних потужностей теплопостачання. Окрема увага приділяється енергостійкості соціального сектору, що передбачено міською частиною плану. Загалом ідеться про комплекс заходів, які мають забезпечити стабільну роботу міської інфраструктури взимку.
