Головним чинником для валютного ринку України на початку серпня можуть стати світові ціни на нафту. Зростання вартості енергоносіїв здатне збільшити попит бізнесу на іноземну валюту, однак різких курсових стрибків очікувати не варто. Такий прогноз у коментарі РБК-Україна озвучив директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий.

Протягом тижня 3–9 серпня, за його очікуваннями, на міжбанківському ринку долар перебуватиме в межах 44,6–45,2 грн, євро — 50,8–51,5 грн. На готівковому ринку долар коштуватиме 44,8–45 грн, євро — 51–51,5 грн. Щоденні коливання курсу на міжбанку становитимуть 0,05–0,15 грн, у банках — до 0,2 грн, в обмінниках — до 0,3 грн. Середні тижневі відхилення очікуються в межах 1–1,5% від стартового курсу тижня. Таким чином, за прогнозом, тижневий коридор коливань залишиться вузьким.

Ключовим ризиком експерт назвав імпорт енергоносіїв. Через залежність України від зовнішніх поставок пального будь-які коливання світових цін на нафту досить швидко відображаються на попиті імпортерів на іноземну валюту. «Коли ситуація на нафтовому ринку залишається непевною, енерготрейдери намагаються працювати на випередження. Для них вигідніше придбати валюту завчасно, ніж чекати моменту, коли одночасно можуть зрости як вартість нафти, так і курс долара», — пояснив Лєсовий.

Додаткового тиску на ринок додасть підготовка бізнесу до осінньо-зимового сезону. Компанії формуватимуть запаси пального, закуповуватимуть генератори, акумулятори, енергетичне обладнання та комплектуючі. Оскільки значна частина цієї продукції імпортується, для її оплати бізнесу потрібна іноземна валюта. Водночас, за оцінкою банкіра, ці операції є прогнозованими, тому Національний банк здатен компенсувати додатковий попит за допомогою валютних інтервенцій. Йдеться саме про поступове зростання попиту, а не про раптовий сплеск.

За словами Лєсового, ціни на бензин і дизель залишаються для українців одним із найпомітніших індикаторів вартості життя, тому їхнє зростання може підсилювати інфляційні очікування та стимулювати інтерес до іноземної валюти. Проте масового переходу населення в долари чи євро він не очікує. Стримувальним чинником є висока дохідність гривневих депозитів: за умови помірної інфляції та контрольованих курсових коливань вони дають змогу не лише зберегти купівельну спроможність коштів, а й отримати реальний дохід. Альтернативою залишаються й облігації внутрішньої державної позики, дохід за якими не оподатковується. Це стримує перетікання заощаджень українців у долари та євро.

Серед додаткових ризиків експерт назвав атаки на енергетичну та логістичну інфраструктуру України. Вони можуть одночасно збільшити потребу в імпорті обладнання та ускладнити експорт, що створює додатковий тиск на валютний ринок. Частково інфляційний тиск стримуватиме сезонне збільшення пропозиції овочів, фруктів та іншої аграрної продукції, хоча логістичні проблеми можуть нівелювати цей ефект.

За оцінкою Лєсового, Національний банк і надалі залишатиметься ключовим стабілізатором валютного ринку, а режим керованої гнучкості не дозволить курсу різко змінюватися. На його думку, подорожчання пального може стати головним чинником напруження на валютному ринку на початку серпня, однак завдяки діям НБУ та привабливості гривневих інструментів це навряд чи призведе до різких курсових коливань.