П'ятниця, 6 Листопад 2026 Ділове видання Про видання
Контрактова Пошук

Технології

Півтора мільйона євро на перший етап: Haydamax починає розробку протеза кисті

Компанія Haydamax OÜ, зареєстрована в Естонії, почала розробку біонічного протеза кисті з цільовою ціною до 100 євро. Проєкт веде лабораторія Oxogent, робоча назва моделі H-MUSCLE.

Півтора мільйона євро на перший етап: Haydamax починає розробку протеза кисті
© Біла надрукована кисть із гвинтами на суглобах. Зображення: The U.S. Food and Drug Administration — commons.wikimedia.org · Public Domain

Українсько-естонська технологічна компанія Haydamax OÜ, зареєстрована в Естонії, оголосила в листопаді 2026 року про початок розробки біонічного протеза кисті. Цільова вартість пристрою становить до 100 євро, тоді як сучасні високотехнологічні біонічні протези коштують десятки тисяч євро. Проєкт веде лабораторія Oxogent, робоча назва розробки — H-MUSCLE. Варто одразу уточнити: 100 євро є інженерною метою, а не підтвердженою кінцевою ціною, адже остаточна вартість медичного підбору та фінальна конфігурація пристрою поки невідомі.

Ключова відмінність проєкту полягає в принципі роботи. Більшість сучасних протезів використовують електричні двигуни і редуктори, тоді як розробники планують застосувати гідравлічні штучні м’язи типу McKibben. Такий м’яз винайшов американський фізик Джозеф Макківен у 1950-х роках. Його конструкція складається з тканого рукава і трубки, яка під тиском стискається й тягне сухожилля. Окремі пучки волокон розробники планують розташувати так, щоб вони огинали штучні кістки під різними кутами, створюючи своєрідні «м’язові сітки». Частину волокон передбачено встановити в передпліччі, щоб забезпечити більший хід рухів. Керування має відбуватися через координовані групи м’язів, а не через окремі канали для кожного пальця, що спрощує логіку роботи пристрою.

Наразі проєкт існує лише як цифрова модель, фізичного прототипу ще немає. Модель включає кістки, суглоби та близько 40 каналів м’язів. Для відтворення положень руки використано відкритий набір даних, який містить записи 22 людей під час 26 повсякденних завдань. Це дозволяє перевіряти, як пристрій поводитиметься в побутових ситуаціях, а не лише в лабораторних умовах. Основну увагу розробники приділяють великому пальцю, мобільності долоні, точності хвату та роботі з дрібними предметами, адже саме ці функції найважливіші для повсякденного користування. Роботи над першим етапом розробки, за оцінкою команди, коштуватимуть близько 1,5 мільйона євро. Роботи мають проводитися в лабораторії в Німеччині.

Водночас розробники прямо визнають низку невирішених завдань. Досі не знайдено компактної й недорогої системи подачі рідини та контролю тиску, що є однією з головних технічних перешкод для гідравлічного рішення. Питання живлення, інтеграції системи керування і надійності також потребують випробувань, і без них неможливо оцінити, чи витримає пристрій тривалу щоденну експлуатацію. Терміни створення прототипів і серійного виробництва не оголошено. Отже, поки що йдеться про амбітний задум, а не про готовий продукт.

Проєкт орієнтований передусім на Україну, де через війну різко зріс попит на протези. Для людей, які втратили кінцівки, доступність такого пристрою є питанням не лише медичним, а й соціальним: висока вартість сучасних біонічних рішень обмежує можливості отримати їх для значної частини пацієнтів. Саме тому розробники розглядають ціну як один з ключових критеріїв успіху проєкту. Водночас для остаточної оцінки ефективності знадобляться клінічні випробування, які поки що не анонсовано. Поки ж розробка перебуває на цифровому етапі, і про її практичні результати можна буде говорити лише після появи фізичного прототипу та перших тестів.

24Перегляди

Вадим Білик

Автор

Політичний оглядач

Вадим Білик працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції Контрактова відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.