У керівній німецькій фракції ХДС/ХСС прозвучала ініціатива щодо укладення спеціальної міжурядової угоди з Україною про доступ до українських розробок у сфері безпілотних технологій. З такою пропозицією виступив голова земельної групи баварського Християнсько-соціального союзу (ХСС) у Бундестазі Александер Гоффманн, який входить до фракції блоку канцлера Фрідріха Мерца.

Гоффманн наголосив, що Україна за роки війни накопичила унікальний бойовий досвід і створила ефективні зразки безпілотних літальних апаратів, які можуть бути корисними для німецької оборонної промисловості та армії. За його словами, Берлін має укласти з Києвом рамкову угоду, яка б регулювала доступ до цих технологій, спільну розробку та, можливо, подальше виробництво на території Німеччини. Політик наголосив, що така співпраця є «стратегічним пріоритетом» для обох країн.

Ініціатива представника ХСС з’явилася на тлі активних дискусій у Бундестазі щодо посилення обороноздатності Німеччини та необхідності швидкого впровадження сучасних технологій у збройні сили. Українські безпілотники, зокрема FPV-дрони, розвідувальні апарати та ударні системи, зарекомендували себе як ефективний засіб ведення бою, що викликає зацікавленість у багатьох країнах НАТО. Німеччина, яка переглядає власну військову доктрину після початку повномасштабного вторгнення Росії, прагне отримати доступ до цих напрацювань.

На думку Гоффманна, угода має бути двосторонньою та передбачати не лише передачу технологій, а й спільні науково-дослідні програми, підготовку фахівців та інтеграцію українських рішень у німецькі оборонні стандарти. Він також зауважив, що його фракція готова ініціювати відповідні консультації з урядом Німеччини та українською стороною. Поки що офіційної реакції з Києва на цю пропозицію не надходило, однак українські урядовці раніше неодноразово заявляли про готовність до співпраці з союзниками у сфері високих технологій.

Експерти зазначають, що український досвід у використанні безпілотників є одним із найбільш передових у світі завдяки постійному вдосконаленню в бойових умовах. Німеччина, зі свого боку, має потужну промислову базу та інженерні кадри, що дозволить масштабувати виробництво. Водночас така угода потребуватиме ретельного правового опрацювання, зокрема в питаннях інтелектуальної власності, експортного контролю та захисту чутливих даних.

Пропозиція Гоффманна стала черговим свідченням зростання інтересу європейських партнерів до українських оборонних інновацій. Раніше окремі угоди про співпрацю в цій сфері уклали Велика Британія, Польща та деякі країни Балтії. Якщо Німеччина піде таким самим шляхом, це може відкрити новий етап у двосторонніх відносинах та посилити технологічну складову оборони як України, так і всієї Європи.