Вісім провідних українських медіа в п’ятницю одночасно оприлюднили розслідування про 143 об’єкти нерухомості брата чинного директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова. Публікацію цього матеріалу раніше заборонив Печерський районний суд Києва, що викликало широкий суспільний резонанс і заяви про тиск на свободу слова.

До «Ініціативи 143» увійшли «Українська правда», Суспільне, «Схеми» (Радіо Свобода), «Громадське», «Дзеркало тижня», NV, та «Телебачення Торонто». Вони опублікували текст розслідування, яке готували журналісти «Слідства.Інфо» та Центру протидії корупції. У спільній заяві медіа наголосили, що рішення суду є «відвертим проявом цензури», і тому вони вважають за необхідне оприлюднити матеріал на знак солідарності з колегами.

Розслідування виявило, що брат директора ДБР володів 143 квартирами та офісними приміщеннями. Журналісти встановили ці факти під час аналізу відкритих державних реєстрів. Зазначається, що наразі брат Сухачова припинив володіти цією нерухомістю. У матеріалі також висвітлюється кримінальне провадження, яке спочатку розслідувала поліція, а згодом — саме ДБР. Воно стосувалося законності діяльності забудовника житлового комплексу, який, імовірно, пов’язаний із братом керівника бюро. Провадження не завершилося висуненням підозр, а після передачі до поліції Чернігівщини його закрили. Однак, за даними журналістів, справу поновили після того, як фігуранти отримали інформаційні запити від медійників.

Олексій Сухачов, брат директора ДБР, не відповів на запити журналістів щодо коментаря. Центр протидії корупції надіслав йому відеозапит 24 червня, а також звернувся до ТОВ «Парковий-2», яке має зв’язок із ним. Відповіді не надійшло. Вже 7 липня Печерський суд задовольнив заяву в інтересах цього товариства, заборонивши публікацію розслідування. У ЦПК зауважили, що від надсилання запиту до рішення суду минуло менше ніж два тижні, і назвали це «примітним збігом». Центр заявив, що оскаржуватиме рішення судді Вовка.

Редакторка-засновниця «Слідства.Інфо» Анна Бабінець назвала акцію медіа безпрецедентною цеховою підтримкою. «Колеги ризикують, публікуючи заборонене розслідування, адже якщо представники влади пішли на такий крок із придушення свободи слова відносно нашої редакції та ЦПК, що зупинить їх від тиску на інших? Я щиро вдячна колегам за такий прояв солідарності. Це демонстрація того, що ми всі гуртуємося навколо однакових цінностей — правди, свободи слова, якісної журналістики», — зазначила вона.

Виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк підкреслила, що це розслідування є ще одним доказом необхідності реформи ДБР із незалежним відбором керівника, як того вимагає Європейський Союз. Заборона публікації викликала занепокоєння як в Україні, так і серед міжнародних організацій, які закликають до захисту свободи преси.

«Ініціатива 143» стала символом єдності українських медіа в протистоянні цензурі. Журналісти наголошують, що подібні судові заборони створюють небезпечний прецедент і можуть бути використані для тиску на інші редакції. Оприлюднення розслідування, попри ризики, демонструє відданість принципам прозорості та верховенства права.