Війна завдає катастрофічної шкоди екосистемі Чорного моря: загибель дельфінів та хімічне забруднення

Війна, яку Росія розв'язала проти України, завдає нищівного удару по екосистемі Чорного моря. Екологи б'ють на сполох: напівзакрита морська акваторія зазнає безпрецедентного воєнного впливу, що призводить до масової загибелі дельфінів, хімічного забруднення води та загрожує зникненням цілих видів морської фауни. Якщо бойові дії триватимуть, деякі популяції можуть бути втрачені назавжди.

Національний природний парк «Тузлівські лимани» — єдина неокупована природоохоронна територія на всьому Азово-Чорноморському узбережжі, яке сягає 2700 кілометрів. Уже в перші місяці повномасштабного вторгнення у 2022 році тут зафіксували різке збільшення кількості загиблих китоподібних, яких виносило на берег. Особливо високу смертність дельфінів спостерігали до деокупації острова Зміїний 30 червня 2022 року та зменшення кількості російських військових кораблів у регіоні.

Доктор біологічних наук, керівник науково-дослідного відділу національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв пояснює, що потужні гідроакустичні системи на військових кораблях і субмаринах вкрай негативно впливають на китоподібних. Вони призводять до акустичної сліпоти дельфінів: тварина втрачає навігацію, ехолокацію, не може ловити рибу, спілкуватися з родиною і поступово помирає. Крім того, уражений сонаром дельфін втрачає імунну систему та заражається морбілівірусом, який є типовим для китоподібних. Таким чином, тварини гинуть не лише від акустичного впливу, а й від інфекцій.

Тепер екологи спостерігають нову хвилю масової загибелі дельфінів, яку пов'язують із посиленням атак на прибережну інфраструктуру, ударами по танкерах та активними бойовими діями біля берегів. За останні два місяці на території парку нарахували 74 загиблих китоподібних трьох видів: азовку (морську свиню), звичайного дельфіна та афаліну — найбільшого чорноморського дельфіна. Русєв наголошує, що це лише мала частка, адже не всіх мертвих тварин викидає на берег, і не всі території можна обстежити.

За оцінками екологів, на берег виносить лише близько 5% загиблих дельфінів. Враховуючи дані про кількість трупів китоподібних, які фіксують на інших берегах Чорного моря — у Румунії, Болгарії, Туреччині, Грузії, окупованому Криму та Росії, — підрахували, що від початку повномасштабної війни загинуло вже близько 100 000 китоподібних. Існує ризик, що популяція не зможе відновитися, якщо війна триватиме. Дельфіни пізно стають статевозрілими і, на відміну від риб, народжують лише одне маля, яке потребує догляду протягом 2–3 років. Для відновлення популяції потрібно 30–50 років і спокійна морська акваторія.

Різке збільшення кількості загиблих китоподібних Іван Русєв пов'язує з активізацією бойових дій біля Кінбурнської коси, Джарилгача та Тендрівської коси. Окрім того, Україна останніми тижнями посилила атаки на російські судна в Чорному морі, зокрема танкери так званого тіньового флоту. Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (Мадяр) повідомив, що в рамках спеціальної операції «МоЛоЧКа» з 6 по 18 липня уразили 172 одиниці тіньового флоту РФ: 118 суден в Азовському морі та 54 — у Чорному морі.

Військові намагаються уразити танкери таким чином, щоб не потопити їх і не призвести до розливу нафтопродуктів, мінімізуючи екологічні ризики. За словами колишнього командира роти батальйону «Айдар» і директора Національного арктичного центру Євгена Дикого, схема ураження виглядає так: перший дрон вдаряє в ходову рубку, знерухомлюючи танкер, а потім другий згори підпалює резервуари, якщо в них є що горіти. Таким чином судно вигорає на плаву. Станом на 16 липня супутникові знімки не показували жодної значної плями розливу нафти на поверхні моря. Дикий назвав це «хірургічною» роботою пілотів, зазначивши, що навіть в умовах війни на виживання українські військові намагаються мінімізувати шкоду довкіллю.

Хімічне забруднення Чорного моря та узбережжя через воєнні дії є однією з найбільших загроз для морської екосистеми, оскільки його наслідки відчуватимуться навіть через багато років після завершення війни. Тротил з боєприпасів осідає на дно і поступово вступає в хімічні реакції. Особливу небезпеку становить крейсер «Москва», який затонув у 2022 році неподалік від парку «Тузлівські лимани» і досі отруює море. Крім того, значне хімічне забруднення спричинила Каховська трагедія, яка додала десятки тонн небезпечних речовин у морське середовище.

Екологи наголошують, що проблема безпеки Чорного моря виходить далеко за межі мінної небезпеки, яка найбільше хвилює цивільних українців під час планування відпустки. Хімічний склад води, у якій з 2022 року уражають військові кораблі, танкери з нафтопродуктами та олією, потребує постійного моніторингу. Відновлення морської екосистеми після війни вимагатиме десятиліть і скоординованих міжнародних зусиль.