Рак легень у папи Лева XIV: хвороба все частіше діагностується у тих, хто ніколи не курив
Діагноз папи Лева XIV, який ніколи не курив, привернув увагу до зростання захворюваності на рак легень серед людей без історії куріння. Скринінг досі орієнтований переважно на курців, через що пухлини у некурців часто виявляють випадково.
Діагноз раку легень у папи Лева XIV, про який стало відомо 13 жовтня 2026 року, викликав широке обговорення: понтифік ніколи не курив, а отже, належить до групи пацієнтів, яка донедавна залишалася поза увагою систем скринінгу. Випадок папи ілюструє ширшу тенденцію — рак легень дедалі частіше діагностують у людей, які не мають історії активного куріння.
За останні 15 років серед пацієнтів з раком легень побільшало жінок, некурців і молодших людей. Американська легенева асоціація повідомляє, що за 44 роки захворюваність на рак легень серед жінок зросла на 79%, тоді як серед чоловіків знизилася на 43%. Уперше в історії серед молодих людей жінок з цим діагнозом більше, ніж чоловіків. Рак легень залишається головною причиною смерті від онкологічних захворювань серед жінок: від нього помирає більше жінок, ніж від раку грудей, яєчників і колоректального раку разом узятих.
Одна з причин такої динаміки — історичні відмінності в курінні. Жінки в багатьох країнах почали курити пізніше за чоловіків, тому пік пов'язаних із тютюном діагнозів у них зсунувся в часі. Крім того, жінки частіше курили сигарети з фільтром, а це, за даними досліджень, підвищує ризик аденокарциноми — фільтри змінюють розподіл тютюнового диму в легенях, спрямовуючи його до периферичних відділів. Деякі науковці припускають, що жінки чутливіші до канцерогенної дії тютюнового диму, зокрема пасивного, і можуть захворіти після меншої кількості років куріння, ніж чоловіки.
Водночас більшість людей, яким сьогодні ставлять діагноз, не є активними курцями. Близько 20% жінок із раком легень ніколи не курили — це вищий показник, ніж серед чоловіків із цим діагнозом. Серед інших факторів ризику — сімейна історія онкологічних захворювань, вплив азбесту, радону та забрудненого повітря. На робочих місцях у деяких регіонах світу зберігається ризик вдихання канцерогенів: арсену, берилію, кадмію, кремнезему, нікелю. Потенційний вплив електронних сигарет і марихуани ще вивчається, але вже викликає занепокоєння. Дослідження родин із сильною історією раку легень допомагають виявити гени схильності та нові біомаркери для раннього виявлення хвороби в групах високого ризику.
Головна проблема — скринінг. У 2021 році Робоча група з профілактичних послуг США оновила рекомендації, розширивши вікові межі та зменшивши вимоги до стажу куріння. Нині скринінг рекомендовано дорослим віком від 50 до 80 років, які викурювали щонайменше пачку на день протягом 20 років, а також теперішнім курцям і тим, хто кинув протягом останніх 15 років. Люди, які ніколи не курили, до цих рекомендацій не входять, тому пухлини в них часто знаходять випадково. За оцінками дослідників, оновлені правила збільшать кількість жінок, які мають право на скринінг, на 40%.
Попри це, скористатися скринінгом вдається небагатьом. У США понад 70% жінок, які мають право на мамографію, проходять обстеження на рак грудей, тоді як серед усіх курців, які відповідають критеріям, низькодозову комп'ютерну томографію для виявлення раку легень роблять менш ніж 6%. Раннє виявлення має вирішальне значення: на найраніших стадіях, як у випадку папи, рак легень можна лікувати хірургічно й повністю вилікувати — як у курців, так і в некурців.
Симптоми раку легень — кашель, задишка, надмірна втома, біль у спині — у жінок часто не розпізнають вчасно. Для некурців такий діагноз стає несподіванкою і для пацієнта, і для лікаря, що нерідко призводить до затримки обстеження. Водночас саме жінки, особливо ті, хто ніколи не курив і має пухлини з молекулярними змінами, зазвичай мають кращий прогноз завдяки таргетним препаратам та імунотерапії. Випадок папи Лева XIV нагадує: уявлення про рак легень як хворобу курців застаріло, а отже, і підходи до скринінгу потребують перегляду.
3
