Президент України Володимир Зеленський провів зустріч у Дубліні з головою Європейської ради та прем'єр-міністром Ірландії, яка 1 липня розпочала головування у Раді Європейського Союзу. Сторони обговорили ключові питання посилення підтримки України на тлі повномасштабної війни, а також прогрес на шляху до євроінтеграції. Цей візит став важливим дипломатичним кроком для закріплення міжнародної солідарності з Україною.
Під час спільної пресконференції з ірландським прем'єром Зеленський наголосив, що Україна, попри складні умови війни, виконала всі необхідні вимоги для відкриття всіх кластерів на переговорах про вступ до ЄС. Він висловив сподівання, що Польща та Угорщина, незважаючи на наявні суперечки та складні відносини, не блокуватимуть цей процес. «Не зважаючи на Орбана і на все інше, ми зробили все. Я сподіваюся, що Петер Мадяр все це підтримує. Я сподіваюся так само, що польський уряд це підтримує», — заявив президент.
Зеленський підкреслив, що Україна захищає не лише власну територію, а й безпеку всієї Європи, тому її інтеграція до ЄС має відбутися якомога швидше. Він закликав європейських партнерів керуватися правилами, а не політичними емоціями. Коментуючи історичний конфлікт із Польщею, президент зазначив, що необхідно зосередитися на сьогоденні та спільній безпеці, а не на минулих труднощах. «Ми маємо бути одностайні зараз. Ми захищаємо ЄС, ми маємо думати про безпеку для нашого народу на майбутнє», — додав він.
Водночас, за даними джерел, Угорщина продовжує блокувати схвалення результатів скринінгу кластерів 2–6 для України та Молдови в рамках робочої групи Ради ЄС з питань розширення. План України відкрити всі кластери у перемовинах про вступ до ЄС у липні 2026 року може не справдитися через брак часу на необхідні переговори та узгодження. Це створює додаткові виклики для української дипломатії, яка активно працює над подоланням перешкод.
Зустріч у Дубліні відбулася на тлі значного погіршення військової ситуації для Росії. Згідно з дослідженням Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), опублікованим 1 липня 2026 року, російський наступ в Україні став найповільнішим серед усіх воєн за останнє століття. Аналітики Сет Джонс та Райлі МакКейб зазначають, що темпи просування окупаційних військ вимірюються десятками метрів на добу, що порівнянно з битвою на Соммі під час Першої світової війни. Наприклад, поблизу Костянтинівки росіяни просуваються в середньому на 50 метрів на день, навколо Покровська — на 70 метрів, а біля Слов'янська — на 90 метрів.
За оцінками CSIS, з лютого 2022 року до червня 2026 року збройні сили РФ зазнали приблизно 1,4 мільйона бойових втрат, з яких від 400 до 450 тисяч — безповоротні. Щомісячні втрати Росії у першій половині 2026 року склали від 30 до 34 тисяч осіб, що перевищує її здатність вербувати нових солдатів (близько 27 тисяч на місяць). Співвідношення втрат між Росією та Україною зросло до 8:1 на користь України. Крім того, навесні 2026 року російський територіальний контроль в Україні почав скорочуватися: у квітні та травні окупанти втратили більше територій, ніж змогли захопити, що призвело до чистої втрати близько 400 квадратних кілометрів.
Дослідники CSIS також відзначають роль новітньої тактики українських військ із застосуванням штучного інтелекту, що дозволяє ефективніше завдавати ударів по російських об'єктах. Це, разом із високими втратами РФ, сприяє стагнації наземних операцій та поступовій втраті Росією військової ініціативи. Таким чином, дипломатичні зусилля України на європейському напрямку підкріплюються позитивними змінами на полі бою, що посилює її позиції в переговорах.
