Призначення Сергія Корецького прем'єр-міністром стало першим в історії України випадком, коли президент Володимир Зеленський самостійно, без впливу свого найближчого оточення, обрав голову уряду. Як повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела у владних колах, до цього кандидатури прем'єрів — Олексія Гончарука, Дениса Шмигаля та Юлії Свириденко — фактично лобіювали різні впливові фігури з команди президента. Корецький же став «чистим технократом», якого Зеленський обрав особисто після тривалого спостереження за його роботою.

За словами співрозмовників видання, президент та перша леді взяли під своє неформальне кураторство кількох молодих і перспективних управлінців у державному секторі. Вони разом реалізовували проєкти, а Зеленський придивлявся до їхніх ділових якостей. Корецький, який до цього очолював «Укрнафту», а згодом «Нафтогаз», був одним із таких менеджерів. Президент стежив за тим, як той реагує на кризи, які рішення ухвалює та які ініціативи пропонує. «Це перший прем’єр, якого ніхто не протягнув. Це реально найнятий із ринку CEO, якого особисто президент вибрав», — пояснив один із топів президентської команди на умовах анонімності.

Прикметною особливістю нового прем'єра є відсутність власної чиновницької команди. Корецький прийшов в уряд лише з однією людиною — міністром економіки, якого йому дозволили привести. Усі інші міністерські портфелі, за інформацією джерел, залишаться за чинними посадовцями. Такий підхід радикально відрізняється від попередніх кадрових практик, коли новий прем'єр приводив із собою десятки людей. «Коли CEO приходить у компанію, він же не приводить із собою 15 нових членів ради директорів. Він отримує те, що є. Його задача — вибудувати відносини, щоб ця структура працювала», — зазначив інший співрозмовник в оточенні президента.

Корецький став першим прем'єром-міністром, який взагалі не має жодного політичного бекграунду. Досі він працював виключно в державному секторі на менеджерських посадах, не обіймаючи виборних чи партійних посад. Така модель, на думку спостерігачів, свідчить про бажання Зеленського посилити корпоративний стиль управління в Кабінеті міністрів, мінімізувавши вплив політичних груп. Однак відсутність політичного досвіду може стати як перевагою, так і викликом для нового прем'єра, особливо в умовах необхідності вести переговори з парламентськими фракціями та міжнародними партнерами.

У публікації «Української правди» також окреслено головні загрози, які стоять перед урядом Корецького. Серед них — необхідність забезпечити економічну стабільність, утримати підтримку міжнародних донорів і водночас не стати заручником внутрішньополітичних інтриг. За даними джерел, президент очікує від Корецького насамперед результату — ефективного управління державними фінансами та реалізації реформ, які були загальмовані останніми роками. Водночас слабкі політичні позиції нового прем'єра можуть зробити його вразливим до тиску з боку різних груп впливу всередині країни.

Незважаючи на ці ризики, сама процедура відбору Корецького свідчить про зміну стилю прийняття кадрових рішень в Офісі президента. Якщо раніше призначення прем'єрів були результатом складних домовленостей між різними кланами, то тепер Зеленський дедалі частіше покладається на власну оцінку менеджерських якостей кандидатів. Чи виправдає себе такий підхід в умовах війни та економічних викликів, покаже час. Поки ж новий прем'єр має довести, що його корпоративний досвід справді може трансформуватися в ефективне державне управління.