Президент України Володимир Зеленський другий день поспіль проводить зустрічі з командирами корпусів, які виконують бойові завдання на найінтенсивніших ділянках фронту. Про це глава держави повідомив у соціальних мережах, зазначивши, що до розмови долучилися командири кількох ключових корпусів, зокрема 8-го корпусу ДШВ Дмитро Волошин, 10-го армійського корпусу Артем Богомолов, 11-го армійського корпусу Олексій Майстренко, 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ Євген Ласійчук, 20-го армійського корпусу Святослав Заїць та 17-го армійського корпусу Ярослав Сидоров.
Учасники наради обговорили оперативну ситуацію на Слов'янському, Покровському, Олександрівському, Харківському та інших напрямках. Особливу увагу приділили програмі розподілу особового складу між бойовими бригадами, а також питанням ротацій. За словами президента, українські війська потребують більшої кількості далекобійної артилерії та снарядів калібру 155 мм. Крім того, були визначені потреби в додаткових засобах для ударів на середню дальність, а також досягнуто домовленості про збільшення постачання наземних роботизованих комплексів.
Окремо йшлося про захист української логістики, ураження логістичних ланцюгів російських військ та перспективи активної оборони. Ці зустрічі відбуваються на тлі масштабних протестів, які розпочалися після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. 16 та 17 липня у Києві та інших містах України відбулися акції з вимогою повернути Федорова на посаду та звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. У Києві на вечір 18 липня анонсували третій день протестів.
Як повідомляє Financial Times з посиланням на джерела в адміністрації президента, Зеленський розглядає можливість відставки Сирського. За інформацією видання, президент готовий звільнити головнокомандувача за умови, що новий командувач зможе забезпечити плавну передачу влади та зберегти стійку оборону вздовж 1200-кілометрової лінії фронту. Джерело зазначає, що саме зростання протестів підштовхнуло президента до розгляду цього кроку: акції, які спершу стосувалися звільнення міністра оборони, тепер спрямовані особисто проти головнокомандувача.
Конфлікт між Сирським та Федоровим, який призвів до звільнення останнього, має глибоке коріння. Сам Федоров розповів, що Сирський поставив йому ультиматум і блокував ініціативи міністерства, хоча визнав, що головком «врятував країну» під час оборони Києва у 2022 році. Раніше The Economist писав, що Федоров домагався усунення Сирського, а проведений міністерством аудит нібито виявив перевитрати в Міноборони та ЗСУ на 300 млрд грн. Після звільнення Федорова колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак відвідав пункт управління Сирського в одній із прифронтових областей, що викликало додаткові запитання.
Сам Сирський прокоментував звільнення міністра стисло, закликавши «зосередитися на війні». Командувач Сил оборони Михайло Драпатий заявив, що армії потрібні зміни, але наголосив: без справедливості жодні перестановки не матимуть сенсу для тих, хто щодня тримає на собі війну. Воєнний оглядач Юрій Пехньо прогнозував, що перемога Сирського у протистоянні з міністром виявиться «пірровою» і завершиться його швидким звільненням.
Протести, спричинені звільненням Федорова, швидко переросли у ширшу кампанію проти Сирського. У Києві на мітинг зібралося понад 10 тисяч людей, а акції тривали вже у понад десятку міст України та у Варшаві. Один з організаторів протестів Дмитро Козятинський закликав вийти на акції і в суботу, 18 липня, назвавши Сирського «пережитком радянських часів». Експертка зі стратегічних комунікацій Цибульська зауважила, що влада не змогла достатньо пояснити суспільству логіку кадрових рішень, що й призвело до нової хвилі недовіри.
