Відставка віцепрем’єр-міністра Тараса Качки, який відповідав за євроінтеграцію, може бути спробою відтермінувати або взагалі відкласти виконання зобов’язань України за так званим «планом Качки-Кос». Таку думку в коментарі Еспресо висловила голова Антикорупційного центру «МЕЖА» Мартина Богуславець.

За її словами, саме Качка очолив українську делегацію, яка відкрила перший кластер переговорів про вступ до ЄС, а в грудні 2025 року підписав з єврокомісаркою Мартою Кос план із десяти пріоритетних реформ на 2026 рік. Цей документ, зазначає експертка, містить чіткі зобов’язання, які стали офіційними вимогами ЄС, зокрема щодо процедури відбору Генерального прокурора та реформи Державного бюро розслідувань.

«План містить низку чутливих вимог – як-от деполітизація ручної посади Генерального прокурора, що може виконувати будь-які вказівки Президента, або ж реформа ДБР. Тому й постає питання: чи його потенційне звільнення пов’язане з тим, що він незручний і “взяв на себе забагато”, чи навпаки не показав відчутних результатів у посиленні партнерства з ЄС», – наголосила Богуславець.

Попри те, що Качку називають одним із найкомпетентніших у питаннях євроінтеграції серед чинної влади, громадськість не повністю задоволена його роботою. Як зауважила експертка, він «сліпо виконав рішення влади» подати Антикорупційну стратегію в редакції, яка не відповідає підписаному плану. Зокрема, урядова стратегія не включає деполітизацію посади Генпрокурора.

У резолюції Єврокомісії щодо виконання плану з десяти пунктів, оприлюдненій на початку липня, зазначено, що рівень виконання становить лише близько 15%. Це незадовільний показник з огляду на важливість реформ для подальшого руху України до членства в ЄС. Однак, на думку Богуславець, навряд чи саме це стало підставою для звільнення Качки.

«Навряд Президент турбується невиконанням плану Качки-Кос, оскільки виконання більшості реформ ним же і затримується. Наприклад, законопроєкт про реформу ДБР, який нам обіцяв Президент ще в січні цього року, ми так і не побачили», – зазначила вона.

Натомість незадоволення в Офісі Президента могли викликати нереалізовані євроінтеграційні амбіції Володимира Зеленського. Він наполягав на тому, що ЄС має назвати чітку дату вступу України, бажано до 2027 року, що більшість європейських чиновників вважали малоймовірним. Також українська сторона хотіла відкрити всі шість переговорних кластерів одночасно, однак у червні відкрили лише перший – «Основи», а 14 липня – шостий, що стосується зовнішньої політики.

Богуславець наголосила, що перекладати всю відповідальність за повільні темпи євроінтеграції на Качку несправедливо, адже справжній центр ухвалення рішень знаходиться в Офісі Президента, а також триває урядово-парламентська криза після енергетичного корупційного скандалу «Міндичгейт».

Щодо впливу можливої відставки Качки на переговорний процес, експертка вважає, що сама по собі заміна політичної фігури навряд чи суттєво вплине на темпи. Запропонований кандидат – пан Ченцов – є фаховим професіоналом, а бенчмарки залишаться незмінними. «Що дійсно має значення – так це реальне виконання всіх вимог, поставлених перед нами ЄС як умови для вступу. Хто б не був на посаді, він має нарешті віднайти в собі мужність спрямувати зусилля уряду на підготовку необхідних законопроєктів та налагодити співпрацю з депутатами», – підсумувала Богуславець.

Станом на 15 липня прізвище Тараса Качки вибуло зі списку тих, хто, за попередніми даними, мав 100% покинути уряд. Тепер припускають, що він може залишитись у Кабміні, однак чи на тій самій посаді, чи повернеться до Міністерства економіки, наразі невідомо.