У Франції протести переросли в заворушення через інфляцію та борг
Після підпалу мерії в Ліможі Францію охопили масові заворушення: понад 2400 затриманих за суботу, близько 1000 постраждалих правоохоронців, розграбовані магазини. Прем'єр-міністр Себастьєн Лекорню запровадив локальні комендантські години, а міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс визнав, що поліція «втратила контроль».
Франція переживає наймасштабнішу хвилю заворушень за останні роки: пожежа, що пошкодила мерію XIX століття в Ліможі, була влаштована навмисно, заявив місцевий префект. До неділі вогонь вдалося локалізувати, але країна лише почала підраховувати збитки. За даними влади, лише за суботу було затримано понад 2400 осіб, близько 1000 поліцейських і жандармів зазнали поранень, а сотні підприємств у Парижі, Марселі, Ліоні та інших містах були розграбовані. Пограбування та підпали тривали й у неділю ввечері.
Прем'єр-міністр Себастьєн Лекорню в понеділок розпорядився запровадити локальні комендантські години. Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс визнав, що поліція «втратила контроль», і запропонував піти у відставку, однак президент Емманюель Макрон відставку не прийняв. Ці події стали кульмінацією соціального невдоволення, що накопичувалося роками.
Коріння протестів — у класах. У середині вересня старшокласники передмість Парижа вийшли на вулиці через брак учителів, переповнені класи та будівлі, які не витримують спеки. Вони звинуватили владу в багаторічному недофінансуванні освіти. Згодом до них приєдналися вчителі та профспілки, а далі — люди, обурені цінами на пальне та зростанням вартості життя. За даними статистичної служби Міністерства освіти, у 2024–2025 роках 9,8% годин викладання в державних середніх і старших школах не було проведено, переважно через те, що відсутніх учителів не замінювали. На початку цього навчального року 53% французьких середніх і старших шкіл не мали щонайменше одного вчителя, свідчить опитування 1033 шкіл, проведене найбільшою профспілкою середньої освіти SNES-FSU. За даними ОЕСР, 11,1% французьких учителів середньої школи не мають повної кваліфікації.
Економічний фон заворушень — рекордний державний борг Франції, який сягнув 119% ВВП. Бюджет Лекорню, що передбачає скорочення дефіциту з 5,4% до 5% ВВП, у вівторок має пройти перше критичне голосування в Національних зборах. Франція очікує зростання економіки лише на 0,5% цього року, а молодіжне безробіття сягає близько 20%. Гармонізована за стандартами ЄС інфляція у Франції становить 3,4%.
Показово, що у США інфляція навіть вища — 3,7% за рік до вересня, а дефіцит бюджету у 2026 фінансовому році становив 1,992 трлн доларів, або близько 6,2% ВВП за прогнозами Бюджетного управління Конгресу. Це ширше за дефіцит у 5,4%, через який протестує Франція. Американську ситуацію стримує зростання: ВВП США зріс на 2,2% у другому кварталі, безробіття — 4,2%, зарплати зростають приблизно на 3% на рік, що нижче за інфляцію. Водночас аналітики Bank of America виявили, що дохідність 10-річних облігацій Франції та США рухається майже однаковою траєкторією, і причина спільна: за низьких ставок уряди схильні нарощувати дефіцити за рахунок дешевих позик, а коли ставки зростають, політично складно провести необхідну фіскальну консолідацію.
У США попередження надходить через ринок облігацій: 8 вересня міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що «тепер він господар», однак за наступні три тижні дохідність 30-річних казначейських облігацій сягнула 5,69% — рівня, не баченого з 2002 року. Американські школи також відчувають навантаження: за даними GAO, 19% шкільних округів скасовували заняття через проблеми з будівлями, що коштувало близько 2 млн учнів приблизно 3,5 млн днів навчання. На початку 2024–2025 років 74% державних шкіл США мали труднощі із заповненням щонайменше однієї вакансії повністю сертифікованим учителем.
Президент США Дональд Трамп висунув власну версію причин французьких заворушень, заявивши про «неконтрольовану масову міграцію» та «іслам, який хоче захопити колись велику країну», не згадуючи фіскальні проблеми власної держави. Тим часом у США 39% опитаних вважають, що штучний інтелект завдає більше шкоди, ніж користі, а 79% очікують скорочення робочих місць через ШІ протягом наступного десятиліття.
8
