Середа, 4 Листопад 2026 Ділове видання Про видання
Контрактова Пошук

Політика

Соцопитування тричі поспіль недооцінювали Трампа, і це ставить під сумнів прогнози на проміжні вибори

Історія помилок соцопитувань у США від 1948 року до 2024-го показує, чому прогнози на вибори до Конгресу 2026 року варто сприймати з обережністю, особливо для бізнесу, який планує під результати виборів.

Соцопитування тричі поспіль недооцінювали Трампа, і це ставить під сумнів прогнози на проміжні вибори
© fortune.com

Прогнози соцопитувань на проміжні вибори до Конгресу США 2026 року вказують на сильний результат демократів, однак історія опитувань свідчить, що їхній точності варто довіряти з обмеженнями. Президентські опитування тричі поспіль недооцінювали Дональда Трампа, а частка людей, які відповідають на запитання соціологів, дедалі скорочується і не завжди репрезентує електорат. Для компаній та інвесторів, які планують стратегію залежно від того, яка партія контролюватиме Конгрес, це означає, що прогнози мають меншу вагу, ніж може здаватися.

Найвідоміший приклад помилки — вибори 1948 року. Джордж Гelлап і Крослі давали Томасу Дьюї приблизно п’ятивідсоткову перевагу над Гаррі Труменом, а опитування журналу Fortune, яке проводив Елмо Ропер, давало Дьюї 44% проти 31%. Трумен переміг із 303 електоральними голосами проти 189. Сам Гелап згодом визнав: «Ми помилилися». За словами історика Девіда Грінберга, редакція Fortune навіть вважала, що подальші детальні звіти не потрібні, оскільки результати здавалися настільки переконливими. Новинне видання Newsweek тоді опитало 50 політичних журналістів, і всі 50 назвали переможцем Дьюї.

Помилки повторювалися й пізніше. У 1960 році передвиборче опитування Ропера давало Річарду Ніксону перевагу в два пункти над Джоном Кеннеді, проте Кеннеді виграв з 303 електоральними голосами проти 219, хоча його перевага в народному голосуванні була мінімальною. У 1980 році більшість опитувань бачили протистояння Рональда Рейгана з президентом Джиммі Картером як дуже тісне, тоді як фінальне опитування Gallup давало Рейгану лише три пункти переваги. Рейган здобув 489 електоральних голосів і переміг у 44 штатах, а Картер отримав 49 голосів, шість штатів і округ Колумбія.

У 2016 році Гілларі Клінтон вважалася фаворитом, але програла Трампу з результатом 304 електоральні голоси проти 227, хоча перемогла в народному голосуванні. У 2020 році опитування правильно вказували на перемогу Джо Байдена, однак Трамп виступив значно краще, ніж прогнозувалося: Байден здобув 306 електоральних голосів проти 232. Американська асоціація дослідників громадської думки (AAPOR) згодом визнала, що національна похибка опитувань 2020 року була найвищою за 40 років. У 2024 році похибка зменшилася, проте, за даними 538, опитування знову недооцінили Трампа втретє поспіль на президентських перегонах.

Прогнози на 2026 рік показують, що за умови їх підтвердження демократи здобудуть контроль над Палатою представників і мають реальні шанси на Сенат. Рейтинг Cook Political Report напередодні виборів відносив 204 місця в Палаті представників до категорій «надійно» або «ймовірно» демократичних, а 178 — до категорій республіканських. Ще 18 місць тяжіли до демократів, 17 до республіканців, а 18 залишалися «підкидними монетами». За даними опитування NBC News, проведеного 28–30 жовтня, 52% зареєстрованих виборців бажали демократичного контролю над Конгресом проти 45% за республіканський.

Консенсусний прогноз 270toWin, який агрегує кілька прогнозистів, дає демократам 220 місць у Палаті представників, республіканцям — 196, а 19 місць залишаються невизначеними. Картина в Сенаті менш визначена: Айова, Канзас, Мен, Огайо та Техас перебувають у категорії «підкидних монет». Республіканці мають 53 місця з 100, тому демократам потрібен чистий приріст у чотири місця, щоб отримати більшість.

Чому помилки опитувань мають тенденцію до однієї сторони, пояснюється насамперед падінням рівня відповідей. У минулі десятиліття соціологи телефонували виборцям на стаціонарні телефони, і люди майже завжди відповідали. Нині легко відфільтрувати дзвінки або проігнорувати повідомлення. За даними Pew Research Center, рівень відповідей на телефонні опитування впав із 36% у 1997 році до 6% у 2018-му. Ті, хто відповідає, часто не є репрезентативними для електорату. Андреас Філіппу, професор статистики Патрасівського університету в Греції, пов’язує кілька великих провалів опитувань саме з небажанням відповідати.

У США проблема має партійний відтінок. Аналіз AAPOR щодо опитувань 2016 року показав, що освічені американці значно частіше відповідають на опитування, ніж виборці без вищої освіти, які частіше голосують за республіканців. Більшість соціологів тепер зважують вибірки за рівнем освіти, однак AAPOR дійшов висновку, що помилка 2020 року не була зумовлена саме цим недоглядом, а тому галузь досі шукає важкопомітний розрив між тими, хто відповідає, і тими, хто не відповідає.

Проміжні вибори раніше були до опитувальників прихильнішими. У 2022 році усереднений показник RealClearPolitics для загальнонаціонального голосування давав республіканцям перевагу в 2,5 пункту, а на практиці вони отримали 2,8 пункту на національних виборах до Палати представників. Вибори 2026 року стануть чистим тестом: якщо республіканці перевершать свої опитувальні показники в спірних округах Палати та в п’яти сенатських перегонах, які консенсус не може визначити, проблема нереагування проявиться у році без Трампа в бюлетені. Якщо ж результати наблизяться до усереднених показників, як у 2022-му, соціологи матимуть найсильніший аргумент на користь того, що вони засвоїли уроки 1948 року.

13Перегляди

Валентин Антоненко

Автор

Аналітик

Валентин Антоненко працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції Контрактова відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.