Двопартійна група сенаторів США у вівторок, 28 липня, оголосила про досягнення домовленості щодо довгоочікуваного законопроєкту, який надасть президенту Дональду Трампу повноваження запроваджувати додаткові обмеження проти основних покупців російських енергоресурсів, а також проти Ірану. Очікується, що Сенат може схвалити документ уже цього тижня, хоча Палата представників наразі перебуває на канікулах, що може ускладнити остаточне ухвалення.

Згідно з оприлюдненим текстом законопроєкту, президент отримує право запроваджувати мита проти п'яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу. Крім того, обмеження можуть торкнутися п'яти країн, які, на думку Вашингтона, найбільше сприяють Росії в ухиленні від енергетичних санкцій. Окремий блок документа стосується продовження дії санкцій проти Ірану, які регулярно поновлюються. Таким чином, законопроєкт передбачає так звані вторинні санкції – заходи, спрямовані не лише проти самої Росії, а й проти третіх країн та компаній, що співпрацюють з її енергетичним сектором.

Ініціатором законопроєкту виступав покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який тривалий час домагався посилення тиску на Москву та Тегеран. Грем, відомий своєю послідовною підтримкою України, працював над документом разом із колегами з обох партій. Президент Трамп, за повідомленнями, підтримує цей захід, що підвищує шанси на його ухвалення. Процедурне голосування щодо законопроєкту призначене на пізній вечір вівторка за місцевим часом. Якщо Сенат схвалить документ, він буде переданий до Палати представників, яка повернеться з канікул лише у вересні, що може затягнути процес.

Ухвалення цього документа може поставити під загрозу і без того нестабільні торговельні відносини США з Китаєм та Індією, які є провідними покупцями російських енергоносіїв. Китай та Індія значно наростили імпорт російської нафти після запровадження західних санкцій у 2022 році. Вашингтон неодноразово попереджав Пекін та Нью-Делі про ризики вторинних обмежень, однак досі не запроваджував їх у великих масштабах. Новий законопроєкт дасть Трампу інструмент для більш жорсткого тиску на цих гравців. Водночас аналітики застерігають, що такі заходи можуть призвести до зустрічних торговельних конфліктів.

Того ж дня у Вашингтоні перебував президент України Володимир Зеленський. Він провів закриту зустріч із Дональдом Трампом у Білому домі, яка тривала трохи більше години. Спілкування лідерів відбувалося за зачиненими дверима без представників медіа, жодних публічних заяв зроблено не було. Після цього Зеленський взяв участь у Національній церемонії прощання з Ліндсі Гремом, який помер раніше. Також у графіку президента України була зустріч із сенаторами-співавторами законопроєкту про вторинні санкції та іншими конгресменами. Крім того, Зеленський мав зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом. Раніше український лідер наголошував, що ключовим пріоритетом його візиту є отримання засобів проти балістичних ракет та поглиблення стратегічної співпраці зі США. Присутність Зеленського у Вашингтоні саме в момент оголошення про санкційний законопроєкт підкреслює тісну координацію між Києвом і Вашингтоном у питанні посилення тиску на Росію.

Таким чином, досягнута домовленість у Сенаті є важливим кроком у тривалому процесі посилення санкційного режиму проти Росії та Ірану. Попри можливі затримки через канікули Палати представників, сам факт двопартійної згоди свідчить про серйозну політичну волю в Конгресі США. Подальші голосування покажуть, чи зможе законопроєкт стати законом до кінця поточного року.