Парламент Угорщини затвердив поправку до Конституції, яка відкриває шлях до дострокового припинення повноважень чинного президента країни Тамаша Шуйока. Відповідне рішення було ухвалено ввечері в понеділок, 13 липня, після тривалих політичних дебатів. За внесення змін до Основного закону проголосували 139 народних обранців, лише шестеро висловилися проти. Ініціатором конституційної реформи виступив прем'єр-міністр Петер Мадяр, який ще під час виборчої кампанії обіцяв змістити вищих посадових осіб, яких він називав «маріонетками Орбана».

Фракції колишньої правлячої партії «Фідес» Віктора Орбана та Християнсько-демократичної народної партії бойкотували засідання та голосування. На знак протесту Гергей Гуяш, очільник фракції «Фідес», подав у відставку з посади. Ультраправа партія «Наша батьківщина» під час голосування натиснула «проти». Попри відсутність опозиційних сил, рішення було ухвалене завдяки більшості, яку має коаліція на чолі з Мадяром.

Ухвалена поправка передбачає не лише дострокове припинення повноважень президента Шуйока, а й усунення з посади голови Конституційного суду Петера Полта. Крім того, конституційні зміни вводять обмеження на депутатський мандат терміном на 12 років. Це означає, що ті парламентарі, які перебували на посаді довше, не зможуть балотуватися на наступних виборах. Таким чином, реформа фактично запускає процес радикального переформатування влади в країні.

Тамаш Шуйок, який обіймає посаду президента, досі відмовлявся добровільно піти у відставку. Він не виконав вимогу Мадяра залишити посаду до 31 травня і перейшов у контрнаступ. За останні тижні Шуйок кілька разів висловлював свої конституційні занепокоєння, звернувся по допомогу до Конституційного суду, а також до консультативного органу Ради Європи — Венеційської комісії. Він протестував проти запланованої поправки в офіційних заявах та інтерв'ю, наголошуючи, що вона порушує принципи правової держави.

Якщо президент Шуйок підпише конституційні зміни, наступного дня після набуття ними чинності припиняться його повноваження та повноваження чотирьох суддів Конституційного суду. Однак у разі відмови підписувати документ він має два види вето. Перше — політичне: документ повертається до парламенту, який може вдруге схвалити його безперешкодно, після чого президент зобов'язаний поставити підпис. Друге — конституційне: рішення парламенту скеровується до Конституційного суду. Але президент може вдатися до такого кроку лише в разі, якщо, на його думку, процедурні правила внесення змін до Основного закону викликають занепокоєння.

Якщо Шуйок все ж надішле зміни до Конституційного суду, посилаючись на порушення процедурних норм, і якщо все було зроблено за правилами, Конституційний суд, теоретично, має швидко завершити розгляд, і закон знову потрапить до президента на підписання. У разі, якщо Шуйок протягом встановленого законом терміну — п'яти днів — не відреагує на конституційні зміни, Мадяр та його соратники розпочнуть проти нього процедуру усунення з посади, що подібна до імпічменту американських президентів. Така процедура існує в Основному законі з 2012 року, але її ще ніколи не застосовували.

Петер Мадяр у своїй першій промові на посаді прем'єр-міністра закликав президента Угорщини піти у відставку, аргументуючи це тим, що Шуйок не виражає єдність нації, а як маріонетка обслуговував уряд Орбана і не виступав публічно на захист важливих соціальних питань. Заклик колишнього прем'єр-міністра Віктора Орбана до протесту проти спроби усунути президента не отримав широкої підтримки серед населення. 4 липня Мадяр вніс до парламенту проєкт змін до конституції, ключовим пунктом якого є завершення мандата Шуйока.

Ухвалення поправки стало важливим етапом у політичній боротьбі між новою владою та старими елітами. Мадяр, який прийшов до влади на хвилі антикорупційних гасел, продовжує реалізовувати свою програму з очищення державних інституцій. Наступні дні покажуть, чи піде президент Шуйок на підписання змін, чи спробує використати всі доступні правові механізми, щоб залишитися на посаді. Ситуація залишається напруженою, і рішення президента матиме далекосяжні наслідки для політичного ландшафту Угорщини.