Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час свого візиту на Волинь 11 липня, у День пам'яті жертв Волинської трагедії, виступив із промовою, у якій наголосив на необхідності примирення між польським та українським народами та застеріг від розпалювання «спіралі ненависті». Його заява прозвучала в українському містечку Олика, куди він прибув для участі в меморіальних заходах.

У своєму зверненні Косіняк-Камиш підкреслив, що жертви трагедії закликають не до помсти, а до пам'яті та правди. Це стало одним із ключових меседжів польського уряду в день, коли Польща та Україна вшановують сотні тисяч загиблих у подіях 1943 року. Міністр наголосив, що спільне майбутнє двох країн має будуватися на взаємній повазі та історичній правді, а не на взаємних звинуваченнях.

Тим часом президент Польщі Кароль Навроцький, виступаючи на меморіальних заходах у селі Радруж поблизу кордону з Україною, закликав польський парламент законодавчо заборонити червоно-чорний прапор ОУН-УПА. Він порівняв цей символ із нацистським прапором «Кров і земля», заявивши, що за ним стоїть ідеологія українських націоналістів, які вбивали польських жінок і дітей. Навроцький наголосив, що не звинувачує весь український народ, але вважає неприпустимим прославляння геноциду в XXI столітті.

Водночас президент Польщі провів паралель між загибеллю польської 14-річної дівчини Ядвіги в Радружі під час Волинської трагедії та сучасними жертвами серед українських підлітків від рук російських військових. Це зауваження підкреслило спільність трагедій, які переживають обидва народи, та необхідність солідарності перед лицем сучасних загроз.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск також звернувся до нації з нагоди Національного дня пам'яті жертв Волинської трагедії. У своєму зверненні він наголосив на необхідності зберігати солідарність, яка ґрунтується на правді, пам'яті та надії, та застеріг, що пам'ять не може бути знаряддям ненависті. Його слова стали продовженням лінії польського уряду на примирення, яку озвучив міністр оборони.

Посол України у Польщі Василь Боднар також взяв участь у заходах вшанування. Він поклав вінок до меморіалу у Волинському сквері у Варшаві, віддаючи шану загиблим від імені України. У своєму коментарі посол зазначив, що гідне вшанування пам'яті кожного із загиблих є спільним обов'язком для обох країн, і наголосив на важливості роботи над спільним майбутнім у європейському домі.

Боднар також підкреслив, що Україна виступає за встановлення всієї історичної правди, продовження пошукових та ексгумаційних робіт і фаховий діалог між істориками. Він зазначив, що Україна і Польща мають складну історію, але також мають спільне майбутнє, тому необхідно разом вшановувати пам'ять загиблих, знаходити правду та будувати взаємини на основі поваги і довіри.

Раніше голова Українського інституту національної пам'яті запевнив, що пошуки поховань польських жертв Волинської трагедії на території України триватимуть, і висловив сподівання на початок у цьому році пошуків українських загиблих на території двох сіл у Польщі. Це свідчить про поступовий, але неухильний рух обох країн до взаємного визнання історичних травм.

Таким чином, День пам'яті жертв Волинської трагедії 2026 року став не лише днем скорботи, а й днем, коли польські та українські політики зробили низку важливих заяв, спрямованих на примирення та побудову спільного майбутнього. Попри різкі заклики президента Навроцького щодо заборони символіки, загальний тон заходів, особливо з боку уряду та міністра оборони, був зосереджений на діалозі та недопущенні нової хвилі ворожнечі.