Японія планує використати дрони та штучний інтелект для посилення оборони
Міністерство оборони Японії подало бюджетний запит на 8,9 трлн єн для трансформації оборонної стратегії, що передбачає розробку ударних дронів, гіперзвукових ракет та інтегрованої AI-платформи для командування.
Міністерство оборони Японії оприлюднило деталі бюджетного запиту на наступний фінансовий рік, який передбачає радикальну трансформацію оборонної стратегії країни з акцентом на дрони, штучний інтелект та нові методи ведення війни. Попередня сума запиту становить 8,9 трлн єн (близько 55,6 млрд доларів), що лише трохи перевищує показник поточного року, однак остаточні цифри будуть значно більшими після схвалення урядом прем'єр-міністерки Санае Такаїті нової стратегії безпеки.
У межах п'ятирічної оборонної стратегії, ухваленої 2022 року, Японія подвоїла військові витрати до приблизно 2% валового внутрішнього продукту, нарощуючи наступальний потенціал Сил самооборони для протидії зростаючій агресивності Китаю. Пекін розкритикував ці дії, назвавши їх «новим мілітаризмом». У відомстві наголошують, що країна має «різко посилити стримування та реагування шляхом трансформації оборонних спроможностей», адаптуючись до нових форм війни, як-от використання дронів в Україні.
Ключовим елементом нової стратегії стане розробка та масове виробництво недорогих безпілотних озброєнь для зниження витрат, мінімізації втрат особового складу та створення ефективнішої системи протиповітряної оборони. Міністерство планує використовувати ударні дрони у координації з далекобійними ракетами для економніших контрнаступальних дій. На фінансовий рік, що розпочнеться у квітні 2027 року, запитується фінансування на придбання ударних безпілотників для запуску з надводних і підводних платформ.
Офіційні особи зазначають, що безпілотні системи можуть частково компенсувати скорочення чисельності військовослужбовців на тлі старіння та зменшення населення Японії. Водночас експерти вказують на складність розробки повністю вітчизняних дронів, оскільки комерційний ринок країни домінується імпортом з Китаю. Окрім дронів, відомство планує розробити гіперзвукові ракети для запуску з підводних човнів, що має посилити контрнаступальний потенціал.
Окремим напрямом стане впровадження інтегрованої AI-платформи в системі командування та управління для підвищення швидкості й точності ухвалення рішень, включно з оцінкою поля бою та вибором цілей. Японія розглядає можливість використання іноземних технологій, зокрема американських, паралельно з розвитком власних розробок або їх комбінацією. Планується створення платформи нового покоління «AI-оркестратор», яка інтегруватиме кілька систем штучного інтелекту, а також «хмари Міністерства оборони» для передачі чутливих даних і забезпечення стабільного зв'язку в умовах надзвичайних ситуацій.
Для гарантування стабільного виробництва озброєнь відомство запитує фінансування на створення державної системи з приватною експлуатацією, за якої уряд викуповуватиме заводи та передаватиме виробництво на аутсорсинг. Це має знизити ризики дефіциту через вихід постачальників із ринку. Прибутки великих підрядників, таких як Mitsubishi Heavy Industries, Kawasaki Heavy Industries та IHI Corp, зросли на тлі нарощування військової могутності та розширення експорту озброєнь. Водночас галузь загалом відстає через конституційне обмеження на застосування сили лише для самооборони, а десятки компаній залишили сектор через низькі прибутки та репутаційні ризики.
