Європейський парламент оприлюднив остаточний текст резолюції, ухваленої за звітом Європейської комісії щодо євроінтеграційних реформ України. До документа, за пропозицією польських депутатів, було включено пункт, який містить критику на адресу Києва через найменування одного з підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України на честь героїв Української повстанської армії (УПА). Це рішення викликало занепокоєння в Європарламенті, яке було зафіксовано в офіційному документі.
У тексті резолюції, який цитують українські медіа, зокрема «Європейська правда», зазначається, що Європарламент «нагадує раніше ухвалену позицію щодо Волинської різанини» та «висловлює жаль з приводу нещодавньої непотрібної та неспровокованої ескалації з боку президента Володимира Зеленського». Ця ескалація, на думку євродепутатів, полягає у перейменуванні елітного військового підрозділу на честь героїв УПА. Документ наголошує на «нехтуванні чутливістю й болючістю цього питання для Польщі», особливо з огляду на «непохитну підтримку Польщею України у її боротьбі з російською агресією».
У резолюції також зазначається, що таке рішення української влади «підриває добросусідські відносини й попередні зусилля, спрямовані на вирішення нерозв'язаних та болючих аспектів двосторонніх історичних відносин». Європарламент вважає цей крок «не сумісним з європейськими цінностями» та закликає до «деескалації та поновлення щирих зусиль, спрямованих на примирення». Таким чином, документ не лише фіксує позицію щодо історичних суперечок, але й ставить під сумнів відповідність дій Києва європейським нормам.
Як повідомляє RMF24, підтримане положення стало результатом переговорів, які очолювали польські євродепутати від Європейської народної партії. Депутати від правоконсервативної партії «Право і справедливість» раніше подавали власні поправки з жорсткішими формулюваннями. Вони пропонували пов'язати можливість вступу України до ЄС із вирішенням історичних суперечок щодо етнічних чисток на Волині та наголошували на зв'язку між ідеологією УПА та нацизмом. Однак підтримку отримала «компромісна» поправка, узгоджена з доповідачем звіту, німецьким депутатом Європарламенту Міхаелем Галером.
Офіційний Київ після ухвалення документа розкритикував спроби винести українсько-польські суперечки на рівень Європарламенту. Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що зовнішньополітичне відомство взяло до уваги ухвалення доповіді Європейського парламенту щодо звіту Єврокомісії стосовно України за 2025 рік. Він привітав сильні сигнали підтримки України як у протистоянні з Росією, так і на шляху до Європейського Союзу. Водночас речник МЗС назвав недоречним включення у документ питань українсько-польського історичного діалогу.
«На жаль, під час розгляду окремі політичні гравці вирішили використати майданчик Європейського парламенту для привернення уваги до двосторонніх питань українсько-польського історичного діалогу та внесення до документа відповідних правок. Вважаємо такі дії недоречними. Україна та Польща мають обговорювати складні історичні питання безпосередньо», — наголосив Тихий. Він додав, що Київ залишається відкритим до конструктивного діалогу з Варшавою.
Варто зазначити, що загалом резолюція Європарламенту позитивно оцінює прогрес України в реформах, пов'язаних із процесом подання заявки на членство в ЄС. Європарламент привітав відкриття першого кластера переговорів про вступ у червні 2026 року та висловив сподівання, що наступні кластери відкриються незабаром. У документі також наголошується на важливості надання достатнього часу для забезпечення необхідних стандартів для вільних і справедливих виборів після скасування воєнного стану, причому депутати критично оцінили тиск адміністрації США на Україну щодо проведення виборів під час війни.
Крім того, Європарламент вітає перший транш у розмірі 3,2 мільярда євро та просить ЄС надати Україні передбачувану багаторічну фінансову підтримку, щоб допомогти країні покрити витрати на відновлення та оборону. Це свідчить про те, що, попри окремі критичні зауваження, загальний вектор підтримки України з боку Європейського Союзу залишається незмінним. Однак інцидент із перейменуванням підрозділу ССО став черговим нагадуванням про складність історичних відносин між Києвом та Варшавою, які потребують делікатного підходу.
