У багатьох регіонах Росії державні установи, зокрема лікарні, пожежні та комунальні служби, стикнулися з неможливістю придбати бензин через відмову постачальників брати участь у тендерах. Як повідомляє видання «Известия», у травні-червні 2024 року кількість скасованих, нереалізованих або повторно оголошених торгів для медичних закладів, комунальних та екстрених служб зросла втричі порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Причиною такої ситуації стала паливна криза, спричинена ударами Збройних сил України по російських нафтопереробних заводах. Постачальникам стало невигідно працювати за держконтрактами з фіксованою ціною, оскільки під час проведення конкурсу ринкова вартість палива встигає зрости. Через це компанії воліють продавати бензин через роздрібні мережі або комерційним клієнтам, ігноруючи державні закупівлі.

Конкретні випадки зриву закупівель свідчать про масштаб проблеми. Самарський обласний медичний центр «Династія» не зміг придбати 8,5 тисяч літрів бензину АІ-92 вартістю 580 тисяч рублів — на тендер не надійшло жодної заявки. Аналогічно зірвалася закупівля 28 тисяч літрів АІ-95 для реабілітаційного центру «Дарина» у Ленінградській області. Без постачальника залишилася автобаза адміністрації Тамбова, яка намагалася придбати бензин та дизельне паливо на 2 мільйони рублів. У Володимирській області визнали такими, що не відбулися, торги компанії «Горелектросеть» на суму 2,2 мільйона рублів.

У Ставропольському краї протипожежній та аварійно-рятувальній службі довелося кілька разів переоголошувати закупівлю палива, після чого контракт уклали з єдиним постачальником. За такою ж схемою паливо в підсумку закупив Туапсинський центр соціального обслуговування в Краснодарському краї. Це свідчить про те, що державні установи змушені вдаватися до екстрених заходів, аби отримати необхідне пальне.

Паливна криза в Росії почалася після успішних ударів ЗСУ по російських НПЗ. За даними агентства Bloomberg, у липні 2024 року середні обсяги переробки нафти в Росії становили 3,91 мільйона барелів на добу — це найнижчий показник з березня 2005 року. Це на понад 1,4 мільйона барелів на добу менше, ніж середній торішній показник. За останні 100 днів українські війська здійснили близько 50 атак на російські об'єкти з виробництва палива та вразили щонайменше 24 з 34 великих нафтопереробних заводів.

Міжнародне енергетичне агентство оцінило, що українські атаки вплинули на понад половину нафтопереробних потужностей Росії з початку травня. У червні російські заводи переробляли 3,8 мільйона барелів на добу, що на 1,6 мільйона барелів на добу менше, ніж роком раніше. Падіння обсягів виробництва змусило російський уряд запровадити заборону на експорт більшої частини дизельного палива до кінця липня, на додаток до раніше запроваджених обмежень на поставки бензину та авіаційного палива.

Криза відчутно загострилася до кінця червня: дефіцит пального охопив усі 11 часових поясів Росії, на заправках виникли черги, а ціни на бензин зросли до рекордного рівня. Через це Росія засекретила статистику цін на бензин і дизель — уряд виключив ці дані з відкритого доступу. У багатьох регіонах країни — від Калінінграда до тихоокеанського узбережжя — повідомляють про перебої з постачанням, багатогодинні черги на заправках та стрімке зростання цін на пальне.

Ситуацію визнав навіть президент Росії Володимир Путін, який заявив, що удари ЗСУ спричинили «певні проблеми з нафтопродуктами». Водночас він запевнив, що ситуацію нібито вдається поступово стабілізувати. Тим часом криза з пальним відчувається і на фронті. За даними руху опору «АТЕШ», окупанти на півдні України через дефіцит пального обмежили заправку мобільних вогневих груп і підрозділів протиповітряної оборони.

Для подолання кризи Росія почала імпортувати бензин з Індії — 1 липня стало відомо про морські поставки щонайменше 60 тисяч тонн пального двома танкерами. Раніше також розглядалася можливість імпорту з Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї. Однак ці заходи поки що не дозволяють повністю вирішити проблему, і державні установи продовжують стикатися з дефіцитом пального.