Глава Бюро національної безпеки Польщі Бартош Гродецький різко розкритикував заяву керівника Офісу президента України Кирила Буданова про нібито підготовку Варшавою «нових ескалаційних кроків» напередодні річниці Волинської трагедії. Гродецький назвав такі твердження «безвідповідальними» та «абсолютно непотрібними» для польсько-українських відносин, наголосивши, що Буданов «глибоко помиляється».

За словами Гродецького, Польща не погоджується на побудову двосторонніх відносин на основі «бандеризму». «Якщо Україна не має інших героїв і хоче на цьому будувати свій міф, то вона просто робить стратегічну помилку», — заявив він, додавши, що цю позицію вже доведено до відома Києва, зокрема президента Володимира Зеленського.

Гродецький також зазначив, що ескалаційні чинники він бачить «скоріше з боку українців», а слова Буданова свідчать про спробу перекласти відповідальність на польську сторону. Ця заява пролунала на тлі загострення відносин між Києвом та Варшавою через історичні питання, зокрема щодо вшанування Української повстанської армії.

Напередодні, 7 липня, Кирило Буданов висловив думку, що цього тижня очікується пік ескалації в українсько-польських відносинах, пов'язаний з Національним днем пам'яті жертв Волинської трагедії у Польщі, який відзначають 11 липня. За інформацією голови Офісу президента України, Варшава готує «низку незрілих ескалаційних кроків» до цієї дати. Водночас він наголосив, що Україна не прийматиме жодних ультиматумів від партнерів.

Контекстом цих заяв стало рішення президента Польщі Кароля Навроцького від 19 червня позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла після того, як Україна присвоїла військовому підрозділу почесне найменування «Герої УПА». Цей крок викликав хвилю дипломатичної напруги, яка триває досі.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав не допустити подальшого загострення, але наголосив, що історичні питання мають бути предметом відвертого діалогу. Він також повідомив, що Україна запропонувала кроки для деескалації конфлікту, однак Варшава очікує конкретних рішень щодо історичних суперечок.

4 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на зустрічі у Варшаві з главою польського МЗС Радославом Сікорським запропонував «антикризовий пакет» пропозицій для врегулювання дипломатичної суперечки. Однак, за даними польської сторони, конкретних рішень щодо історичних питань поки не досягнуто.

Тим часом на полях саміту НАТО відбувся перший діалог між президентами України та Польщі після позбавлення Зеленського ордена. Кароль Навроцький зазначив, що вважає природним підтримувати діалог між державами-сусідами, які мають спільного ворога — Росію, незалежно від двосторонніх напруженостей. Водночас він наголосив, що Польща і вся Європа не можуть толерувати прославляння солдатів УПА, відповідальних, за його словами, за загибель 120 тисяч поляків.

Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин повідомив, що Зеленський і Навроцький домовилися спробувати узгодити графіки для особистої зустрічі на полях саміту. Це може стати важливим кроком для зниження напруги, яка триває вже кілька тижнів.

Міністерство закордонних справ України закликало Польщу виважено й розсудливо підійти до розгляду сеймом законопроєкту про «пропаганду ідеології ОУН-УПА», який може додатково ускладнити двосторонні відносини. Експерти зазначають, що подальша ескалація може негативно вплинути на співпрацю двох країн у безпековій та економічній сферах, особливо на тлі повномасштабної війни Росії проти України.

Автор

Політичний оглядач

Вадим Білик працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції Контрактова відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.