Український громадський діяч і волонтер Сергій Стерненко повідомив, що генерал-полковник Олександр Сирський більше не обіймає посаду головнокомандувача Збройних сил України. Відповідне повідомлення з'явилося в його Telegram-каналі ввечері 18 березня 2025 року. Стерненко написав коротко: «Сирський більше не Головком», що викликало широкий резонанс у соціальних мережах та серед військових оглядачів.
На момент публікації цієї новини офіційного указу президента України Володимира Зеленського про звільнення Сирського немає. Також відсутні будь-які заяви від Міністерства оборони України чи Генерального штабу ЗСУ. Джерела в оборонному відомстві поки що не коментують ситуацію. Це означає, що інформація Стерненка наразі залишається непідтвердженою, хоча й викликає серйозне занепокоєння через високий авторитет діяча серед військових та волонтерів.
Цікаво, що сам Олександр Сирський відреагував на повідомлення Стерненка у своєму публічному Telegram-каналі. Він опублікував іронічну репліку: «Стерненко більше не репер. 1:1». Ця відповідь не містить ані підтвердження, ані спростування інформації про відставку, але свідчить про те, що генерал знайомий із заявою громадського діяча. Такий жартівливий тон може вказувати на те, що Сирський не сприймає повідомлення серйозно, або ж намагається зняти напругу навколо своєї персони.
Варто зазначити, що останніми тижнями в публічному просторі України посилилися вимоги щодо відставки Олександра Сирського. Це пов'язано з низкою невдалих операцій на фронті, зокрема втратою контролю над деякими населеними пунктами на сході країни. Громадські активісти, військові експерти та окремі народні депутати критикували головнокомандувача за тактичні прорахунки та неефективне управління військами. На цьому тлі з'явилися чутки про можливе кадрове рішення з боку президента Зеленського, який раніше неодноразово заявляв про необхідність змін у військовому керівництві.
Сергій Стерненко відомий своєю активною громадською позицією та тісними зв'язками з військовими колами. Він неодноразово виступав із критикою дій вищого військового командування, зокрема щодо логістики, мобілізації та забезпечення підрозділів. Його заяви часто мають значний вплив на громадську думку, особливо серед тих, хто безпосередньо бере участь у бойових діях або підтримує армію волонтерською діяльністю. Тому повідомлення про відставку Сирського від такої особи викликало бурхливу реакцію.
Олександр Сирський був призначений головнокомандувачем ЗСУ в лютому 2024 року, змінивши на цій посаді Валерія Залужного. Його призначення відбулося на тлі складної ситуації на фронті та необхідності зміни стратегії ведення бойових дій. До цього Сирський командував Сухопутними військами ЗСУ та був відповідальним за оборону Києва на початку повномасштабного вторгнення. Він також керував контрнаступальними операціями на Харківщині восени 2022 року, що принесло йому визнання.
Однак останні місяці його перебування на посаді супроводжувалися суперечливими оцінками. З одного боку, Сирський намагався реформувати систему управління військами та впровадити нові тактичні підходи. З іншого — його критикували за надмірну централізацію рішень та недостатню увагу до потреб солдатів на передовій. Саме це стало підґрунтям для публічних вимог відставки, які лунали з різних боків.
Наразі офіційні джерела в Офісі президента та Міністерстві оборони утримуються від коментарів. Журналісти намагаються отримати підтвердження або спростування інформації від прес-служби Генерального штабу. Ситуація залишається невизначеною, і будь-які висновки передчасні. Важливо дочекатися офіційних заяв, перш ніж робити остаточні висновки про кадрові зміни у вищому військовому керівництві України.
Тим часом у соціальних мережах триває активне обговорення. Деякі користувачі висловлюють підтримку Стерненку, вважаючи його джерелом достовірної інформації. Інші ж нагадують, що без офіційного документа будь-які заяви залишаються лише чутками. Військові аналітики радять не піддаватися емоціям і дочекатися офіційних роз'яснень від державних органів.
Ця історія також демонструє, наскільки важливу роль у сучасній Україні відіграють неформальні джерела інформації, зокрема Telegram-канали. В умовах війни, коли офіційні повідомлення часто затримуються або є неповними, такі канали стають ключовим джерелом новин для багатьох громадян. Однак це створює ризики поширення неперевірених даних, що може впливати на моральний стан суспільства та армії.
