Світ відстає від цілей 30×30 напередодні кліматичного саміту COP17 у Єревані
Напередодні конференції COP17 у Єревані ООН повідомляє, що країни не досягають цілей щодо захисту 30% суші та води до 2030 року та фінансування біорізноманіття.
Світові зусилля щодо захисту біорізноманіття суттєво відстають від заявлених амбіцій. Напередодні ключового саміту ООН з біорізноманіття, який розпочнеться в понеділок у Єревані (Вірменія), звіт ООН засвідчив, що менше половини країн-учасниць виконують взяті на себе зобов’язання. Конференція COP17, що триватиме до 30 жовтня, збере представників майже 200 країн для оцінки прогресу у досягненні 23 глобальних цілей, узгоджених у Монреалі у 2022 році.
Ключова мета, відома як 30×30, передбачає захист 30% суші та водних ресурсів, важливих для біорізноманіття, до 2030 року. Однак, за даними звіту, поточні зобов’язання дозволять захистити лише 26% суші та 12% морських акваторій. «Ми рухаємося недостатньо швидко», — заявила виконавча секретарка Конвенції Астрід Шомакер. Фінансовий аспект також викликає занепокоєння: країни залучають від 75 до 92 мільярдів доларів щорічно, що становить менше половини від цільових 200 мільярдів доларів на рік до 2030 року.
Зобов’язання щодо скорочення шкідливих субсидій на 500 мільярдів доларів, зокрема у рибальстві та сільському господарстві, майже не просуваються. Лише кілька країн визначили, які саме субсидії вони планують скасувати. Водночас фінансування для бідних країн наближається до мети: у 2024 році було залучено 19 мільярдів доларів із запланованих 20 мільярдів до 2025 року. Проте скорочення іноземної допомоги ставить під сумнів подальше зростання цієї тенденції.
Біорізноманіття зазнає значних втрат у всьому світі. Три чверті земної поверхні зазнали серйозних змін під впливом людини, а мільйон видів рослин і тварин перебувають під загрозою зникнення. Згідно зі звітом WWF, популяції дикої природи скоротилися в середньому на 73% між 1970 і 2022 роками. «Ми втрачаємо все, що має значення для нас як людей на цій планеті», — наголосила Шомакер.
Попри складну ситуацію, є й позитивні зрушення. Країни оголосили понад 5000 ініціатив, пов’язаних із конвенцією. Латинська Америка вже зобов’язалася захистити 29% своїх земель, а країни Океанії — 41% своїх морів. Філіппіни створили морську охоронну зону, де заборонено вилов скатів і акул, Камбоджа виділила майже 40 000 гектарів заплавних луків, а Аргентина заснувала національний парк у 2024 році.
Браян О’Доннелл, директор кампанії Campaign for Nature, зазначив, що методи та місця для охорони вже визначені, але потрібна політична воля. Він також наголосив на важливості міжнародної угоди про захист морського біорізноманіття у відкритому морі, відомої як High Seas Treaty. Учасники COP17 сподіваються, що країни, приватний сектор і філантропи оголосять про нові ініціативи з фінансування біорізноманіття.
Сьюзан Ліберман з Wildlife Conservation Society підкреслила, що для охорони природи потрібні не лише гроші, а й науковий підхід та управлінська інфраструктура. Дороті Масеке з African Natural Capital Alliance зауважила, що багато країн, багатих на біорізноманіття, не можуть дозволити собі фінансувати його захист через інші соціальні потреби. Даніель Мукубі, переговірник від Конго, наголосив, що без достатньої фінансової допомоги масштабування охоронних територій неможливе.
4
