Масовані атаки українських дронів на нафтову інфраструктуру Росії призвели до втрати від 20% до 40% нафтопереробних потужностей країни-агресорки. Паливна криза, що виникла внаслідок цих ударів, уже зачепила близько 50 млн росіян, що становить приблизно 35% населення РФ. Про це повідомляє видання Financial Times з посиланням на дані аналітиків.

За оцінками експертів, у червні Росія в середньому переробляла 4,1 млн барелів нафти на добу. Цей показник на 28% менший за середній рівень останніх п'яти років і на 35% нижчий від номінальної потужності російських підприємств. Україна значно посилила удари по нафтовій інфраструктурі ворога у травні, і відтоді під атаку потрапили десять найбільших нафтопереробних заводів (НПЗ), зокрема Омський НПЗ, розташований за 2500 км від лінії фронту. На цей завод припадає близько 7% нафтопереробних потужностей РФ.

Паливна криза вже спричинила масштабний дефіцит пального в Росії. Станом на 8 липня місцева влада або продавці запровадили обмеження на продаж пального в більшості регіонів країни. Майже 50 російських регіонів ввели ліміти на продаж пального ще до кінця червня, а на заправках по всій країні утворилися довгі черги. В окупованому Криму офіційно діє режим надзвичайної ситуації, а бензин там продають лише за електронними талонами.

Через паливну кризу в шести регіонах Росії бензин для населення повністю зник, а в багатьох інших заправити автомобіль можна лише в обласних центрах. Російський диктатор Володимир Путін визнав наявність проблем із забезпеченням пальним, однак заявив, що ситуація, за його словами, «не є критичною». Водночас Росія вже забирає бензин у Білорусі, який призначався для країн Центральної Азії. Навіть рекордні обсяги таких поставок не дають змоги повністю ліквідувати дефіцит.

Дефіцит пального в Росії спостерігається з кінця травня. Тоді обмеження на продаж бензину охопили Москву, Санкт-Петербург та окуповані території: мережі АЗС ввели ліміти на відпуск пального в одні руки, а в окупованому Криму пальне почали продавати лише за талонами. Криза відчутно загострилася до кінця червня: дефіцит пального охопив усі 11 часових поясів Росії, на заправках виникли черги, а ціни на бензин зросли до рекордного рівня. Після цього у РФ засекретили статистику цін на бензин і дизель — уряд виключив ці дані з відкритого доступу.

У спробі подолати паливну кризу, спричинену українськими ударами по нафтовій інфраструктурі, Росія розпочала морські постачання бензину з Індії. 1 липня стало відомо, що з Індії двома танкерами вже відправлено щонайменше 60 тис. тонн пального. Крім того, Росія планує імпортувати бензин морем з країн Азії — Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї. У понад 10 регіонах РФ бензин марки АІ-92 став дорожчим, ніж аналогічне пальне у США.

Казахстан, своєю чергою, запровадив обмеження на перетин кордону автомобілями — не більше одного разу на добу, щоб стримати масове вивезення пального з країни. Міністерство внутрішніх справ Казахстану продовжує системну роботу щодо припинення фактів незаконного вивезення паливно-мастильних матеріалів. Для контролю поблизу автомобільних пунктів пропуску через державний кордон організовано роботу 59 поліцейських постів, де співробітники поліції спільно із зацікавленими державними органами проводять огляд транспортних засобів, що перетинають державний кордон. З початку року поліція зафіксувала 255 фактів експлуатації транспортних засобів із незаконно переобладнаними додатковими паливними баками, усіх порушників притягнуто до адміністративної відповідальності.

Таким чином, українські удари по нафтовій інфраструктурі Росії спричинили одну з найсерйозніших паливних криз у країні за останні роки, яка торкнулася мільйонів громадян і змусила російську владу шукати екстрені шляхи вирішення проблеми, зокрема через імпорт пального з інших країн.