Працівники по-новому оцінюють корпоративні пільги під час відкритого enrollment-періоду
Через зростання цін і невпевненість у фінансах працівники дедалі ретельніше перевіряють, чи варті їхні додаткові страхові пільги витрат, однак після вибору більшість рідко до них повертається.
Працівники цього осіннього періоду відкритого enrollment, коли можна змінити набір корпоративних пільг, ставляться до них інакше, ніж раніше. Дедалі частіше вони оцінюють кожну добровільну страховку як частину загальної фінансової картини, а не як окремий пункт у кадровій анкеті. За даними дослідження New York Life Group Benefit Solutions, 71% працівників ретельно перевіряють, чи добровільні пільги справді варті своїх грошей. Серед представників покоління Z цей показник сягає 83%.
Водночас інфляція та зростання вартості життя залишаються головною тривогою для 54% опитаних, а відчуття фінансової безпеки мають лише 49%. Автори дослідження та керівники відділів претензій компанії наголошують, що головна зміна полягає не в тому, що люди стали більше дбати про витрати. Пільги тепер розглядають як частину ширшого фінансового плану, і це важливий зсув, адже рішення про вибір пільг мають дуже особистий характер, а їхній реальний ефект часто проявляється довго після завершення enrollment.
Той самий дослідження показує суперечність: 65% працівників не користувалися добровільними пільгами і не цікавилися ними поза межами відкритого enrollment. Тобто оцінюють їх як фінансову інвестицію, але після закінчення строку вибору майже відключаються. Саме цей розрив, який компанія називає Benefits Activation Gap, або розривом між записом на пільги та їх реальним використанням, пояснює, чому частина людей опиняється без належного захисту у скрутний момент.
За словами фахівців із претензій, фінансова безпека може змінитися дуже швидко. Несподівана хвороба перериває доходи, нещасний випадок породжує непередбачені витрати, а тривале відновлення створює тиск на всю родину. У такі моменти людям не до тонкощів страхових умов: вони думають про іпотеку, дітей і майбутнє. Тому, на думку авторів, головне питання полягає не лише в тому, чи варта пільга своєї ціни, а й у тому, що вона означатиме для людини та її родини, якщо життя піде не за планом.
Дані показують, що проблема полягає більше в розумінні, ніж у доступі до інформації. Майже 90% працівників знають, як записатися на пільги і де знайти інформацію про них, однак лише 36% повністю розуміють можливі витрати з власної кишені на медичне обслуговування. Із тих, хто назвав додаткове медичне страхування серед пільг, які хотів би отримати, лише 15% знають, що роботодавець таку опцію пропонує. Фахівці наголошують, що працівники інколи дізнаються про обмеження покриття вже після звернення, або виявляють прогалини тоді, коли змінити рішення вже неможливо.
Авторка дослідження зазначає, що життя не збігається з календарем пільг. Відкритий enrollment є часом, коли ухвалюють багато рішень, але більшість людей відчуває їхні наслідки через життєві події: народження дитини, серйозний діагноз, інвалідність, догляд за літніми батьками. Лише 15% працівників думають про пільги протягом року, тоді як половина згадує про них переважно під час відкритого вибору. Тому, на їхню думку, освіта щодо пільг має супроводжувати працівника в різні етапи життя. Її просять і самі працівники: 59% хочуть більше пояснень щодо пільг, а 62% бажають гнучкішого доступу до них.
26
