Очільник Nestlé Філіп Навратіл назвав три риси, які ведуть до підвищення
Генеральний директор Nestlé Філіп Навратіл розповів, що для кар'єрного зростання в компанії вирішальними є три якості, які не потребують диплома чи формальних регалій.
Генеральний директор Nestlé Філіп Навратіл назвав три риси, які, за його спостереженнями, об'єднують працівників, що отримують підвищення. За його словами, жодна з них не потребує диплома чи формальних регалій — іспит на просування по службі в компанії вартістю 259 мільярдів доларів майже не пов'язаний із кваліфікаційними паперами.
Про це очільник Nestlé розповів у коментарі для ділового видання, наголосивши, що вирішальними є не освітні ступені, а поведінкові якості. Він окреслив три риси, які найчастіше вирізняють тих, хто зростає в межах компанії, і зауважив, що саме вони, а не формальні критерії, стають основою для ухвалення кадрових рішень.
За словами Навратіла, перша з цих рис — здатність брати на себе відповідальність і доводити справи до результату. Йдеться про працівників, які не чекають вказівок, а самі визначають, що потрібно зробити, і беруть на себе наслідки рішень. Друга риса — вміння вчитися та адаптуватися до змін: компанія працює на глобальних ринках, де умови постійно змінюються, тож готовність опановувати нові навички цінується вище за початковий набір знань. Третя — здатність працювати з людьми та будувати команди, адже саме через взаємодію всередині колективу реалізуються бізнес-завдання.
Очільник Nestlé підкреслив, що ці якості не вимагають ані університетського диплома, ані попереднього досвіду на керівних посадах. Вони виявляються в щоденній роботі й можуть бути розвинені кожним, хто готовий докладати зусиль. Такий підхід, за його логікою, дає змогу компанії ширше дивитися на внутрішній кадровий резерв і не обмежуватися формальними ознаками кваліфікації.
Nestlé — один із найбільших у світі виробників продуктів харчування та напоїв, і кадрова політика такої компанії має значний вплив на ринок праці. Заяви керівників про те, що кар'єрне зростання не залежить виключно від дипломів, важливі для ширшої дискусії про те, як великі корпорації оцінюють таланти. У багатьох галузях роботодавці дедалі частіше звертають увагу на практичні навички та поведінкові компетенції, а не лише на формальні освітні критерії.
Для українського бізнес-середовища такий підхід також має практичне значення. Компанії, які працюють на конкурентних ринках, дедалі частіше стикаються з потребою швидко перерозподіляти ролі всередині команд і розвивати людей на місцях. Орієнтація на відповідальність, здатність вчитися та вміння працювати з людьми може бути корисним орієнтиром і для локальних роботодавців, які шукають внутрішні резерви для зростання.
Водночас заяви очільника Nestlé не означають, що формальна освіта втрачає сенс. Ідеться радше про те, що диплом не є єдиним і вирішальним критерієм для підвищення. У великих корпораціях рішення про просування зазвичай ухвалюються на основі сукупності факторів, серед яких — результати роботи, репутація в команді та готовність брати на себе складніші завдання.
Коментар Філіпа Навратіла продовжує лінію, яку поділяють багато керівників міжнародних компаній: талант і мотивація можуть бути важливішими за початкові формальні ознаки. Для працівників це сигнал, що інвестиції у власні навички, відповідальність і взаємодію з колегами можуть відкривати шлях до зростання навіть без додаткових дипломів.
7
